Слухати

Ми не маємо давати поради дітям щодо майбутньої професії, — експертки

03 березня 2016 - 13:04 298
Facebook Twitter Google+ Vkontakte
Як обрати професію майбутнього, розповідають сертифікований коуч та викладач

Розробниця авторського тренінгу «Як обрати професію майбутнього», сертифікований коуч та керівниця Школи розвитку людини «Humantime» Тамара Сухенко та викладачка курсів «Організаційна поведінка» та «Управління людськими ресурсами» в Единбурзькій Бізнес-Школі Олена Ковальчук розповідають про перспективи на ринку праці у майбутньому.

Василь Шандро: Професії майбутнього — що це означає? Невже на ринку праці відбудуться глобальні зміни, і більшість сучасних професій зникне?

tamara_suhenko_0.jpg

Тамара Сухенко / «Громадське радіо»
Тамара Сухенко
«Громадське радіо»

Тамара Сухенко: Ми вже зараз спостерігаємо, як багато професій застарівають, відмирають, і народжуються нові. Ми не можемо знати, які професії з’являються через 5 років. Тому якщо раніше батьки могли нам давати поради, знаючи, що протягом життя та чи інша професія залишиться незмінною, то тепер у нас немає такого права.

Найголовніша порада батькам з цього приводу: дослухатися до своїх дітей, давати їм можливість обирати самостійно, бо вони краще розуміють та відчувають майбутнє.

Тетяна Трощинська: Журналістська професія значно змінилася зі створенням інтернету, але ж є і інші професії, де в останні роки відбулися серйозні зміни.

Тамара Сухенко: Так, саме тому важливо зрозуміти, що вже є певні стереотипи, як поділ на гуманітаріїв і технарів.

Тетяна Трощинська: Як тепер це правильно тлумачити?

olena_kovalchuk.jpg

Олена Ковальчук / «Громадське радіо»
Олена Ковальчук
«Громадське радіо»

Тамара Сухенко: Уявіть собі вченого фізика. Як він буде спілкуватися зі світом, якщо в нього не буде знання мов? Така сама ситуація і з гуманітаріями: психологами, істориками, соціологами; вони зараз мають бути обізнаними в сфері ІТ.

Це відбувається завдяки проривам в міждисциплінарних галузях. Тому було б добре, якби в навчальних закладах було більше предметів, які б вчили зв’язувати різні сфери.

Тетяна Трощинська: Чому з огляду на швидко змінюваний світ так повільно змінюється система освіти?

Тамара Сухенко: Для цього існує легке рішення. Наприклад, в американських школах учням дають писати есе, де як раз потрібно пов’язувати різні теми. Я б давала українським учням та студентам вирішувати сучасні проблеми, які існують в країні.

Світ зараз потребує не тільки інтелекту, а і гуманізації. З одним лише інтелектом ми знищимо цей світ. Потрібно приділяти увагу гуманітарним наукам, які допоможуть еволюціонувати технічним, щоб вони вирішували проблеми людства, а не знищували його.

Тетяна Трощинська: Як зараз популяризувати гуманітарні науки?

Тамара Сухенко: Роботи будуть забирати в нас професії, але вони не вміють приймати рішення в нестандартних ситуаціях, творчо мислити, і в них немає здорового глузду. Тому в майбутньому буде розвиватися економіка творчих послуг, інноваційних рішень та проривів в науці.

Василь Шандро: Ви кажете, що батьки не можуть радити дітям щодо професії, а що тоді робити?

Тамара Сухенко: Вибір професії — це розширення знань людини про себе і про світ. Ми можемо допомагати дітям шукати себе в такому напрямку, робити їх більш обізнаними в плані професій. Адже щоб правильно її обрати, потрібен соціальний досвід.

Василь Шандро: З нами в студії викладачка курсів «Організаційна поведінка» та «Управління людськими ресурсами» в Единбурзькій Бізнес-Школі Олена Ковальчук. Які професії, на вашу думку, будуть потрібні в майбутньому?

Олена Ковальчук: Сподіваюсь, що в майбутньому бізнес буде існувати в різних видах: і великий, і малий. Якщо говорити про наступні 20-30 років, то вчені говорять, що у світі будуть дуже потрібні люди, які вміють працювати з людьми.

Раніше говорили про маркетинг продуктів, тепер іде наголос на маркетинг послуг, а в майбутньому — на маркетинг відносин. Керівники будуть шукати спеціалістів, які розуміють, чого хоче клієнт.

А психологи кажуть, що найціннішою якістю в робітнику для роботодавця буде не вміння швидко вчитися, а вміння швидко розучитися.

Василь Шандро: Як тоді щодо базової вищої освіти? ВУЗи готові до таких змін чи компанії будуть самі організовувати курси, де вчитимуть тому, що потрібно, і диплом втратить актуальність?

Олена Ковальчук: Такі програми вже існують за кордоном, коли компанії шукають студентів і пропонують їм тримісячне стажування, а потім роботу.

Василь Шандро: Пані Тамаро, чи зникне в майбутньому потреба у ВУЗах?

Тамара Сухенко: Спеціалісти шуткують, що за 30-50 років людину, у якої є класична вища освіта, вважатимуть невдахою, бо це буде вказувати, що вона сама не змогла собі організувати потрібну практичну освіту. Проте професії, що пов’язані з життям та безпекою, як лікар, будуть і надалі потребувати повної класичної освіти.

Василь Шандро: Де можна буде детальніше подискутувати про професії майбутнього?

Олена Ковальчук: Ми запрошуємо всіх бажаючих взяти участь у масштабному проекті знань «Інтелектуальні дискусії», заході «Професії майбутнього», який відбудеться 5 березня о 19:00 у Freud House.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.