Слухати

Ми виносимо поезію на велику сцену у вигляді концерту, — митці

29 квітня 2016 - 12:22 152
Facebook Twitter Google+
Проект «8 жінок» — це поезії, музика і пісні. 9 травня в театрі «Сузір’я» відбудеться його презентація

dsc06879.jpg

Марія Манько // «Громадське радіо»
Марія Манько
«Громадське радіо»

dsc06877.jpg

Олена Карпенко // «Громадське радіо»
Олена Карпенко
«Громадське радіо»

dsc06881.jpg

Іван Степурін // «Громадське радіо»
Іван Степурін
«Громадське радіо»

Видавець Іван Степурін та письменниці Марія Манько й Олена Карпенко розповідають про сучасну українську літературу і те, як привернути увагу потенційного читача.

Ефір проводять журналісти Олег Білецький та Олексій Бурлаков.

Олексій Бурлаков: Який стан мистецтва зараз в Україні?

Іван Степурін: Может быть, в искусстве ситуация непростая, но женская литература сегодня в Украине на подъеме. Не случайно мы сегодня в таком составе. Сегодня с нами прозаик Маша Манько и поэт «Соломия». В нашем издательстве «Саммит-книга» вышли их книги. Прозаическое произведение «Горькие запахи одиночества мужчин».

Олексій Бурлаков: О чем она?

Марія Манько: Одиночество сладким не бывает. Героиня встречает в городах Европы разных мужчин, у которых свои виды одиночества и свой запах.

Іван Степурін: Машина книга относится к авангардной литературе. Она была представлена на авангардном фестивале «What if Fest» и нашла широкий отклик в молодежной аудитории.

Олег Білецький: «What if Fest» — що це таке?

Іван Степурін: Это фестиваль, который объединил людей, работающих в авангардном направлении живописи, литературы, скульптуры. Он прошел совершенно недавно на киностудии Довженко.

Буквально недавно закончился Книжный Арсенал, где мы представили еще один уникальный проект. В одной книге были объединены 8 женщин, поэтесс. Книга была иллюстрирована нашим художником Алексеем Шнеером. Координатором и одним из участников этого поэтического проекта является Соломия — Елена Карпенко.

Олена Карпенко: Це красива ілюстрація того, що будь-яка справа починається з мрії. Я зателефонувала своїм подругам, попросила надіслати мені вірші. Я написала пісні на кожен з віршів. Спочатку ми були об’єднані лише музикою. Було дві години концертної програми. Зараз ми об’єднані й книжкою, шикарними ілюстраціями.

Я хочу назвати прізвища учасниць цього проекту: Леся Мудрак, Леся Вингринович, Таня-Марія Литвинюк, Світлана Дідух-Романенко, Оксана Самара, Анна Багряна, Юлія Бережко-Камінська та я.

Іван Степурін: Все представленные поэтессы трендовые, лауреаты разных конкурсов. Проект уже превращается в некое театральное действо. Буквально 9 мая в театре «Сузір’я» состоится полномасштабная презентация этого проекта в виде поэтического концерта.

Олексій Бурлаков: А де відбудеться наступний «What if Fest»?

Марія Манько: В следующий раз это будет проходить 10-го июня в Национальной кинематеке на Лесной. Это второй фест. Он будет проходить два раза в месяц. Это будет летний проект.

Будет 200 картин, разные выступления, перформансы. Мы говорим о книгах, но планируем заходить с другой стороны, потому что проблема в том, что у нас люди мало идут на книги. Если делать это в каких-то перформансах.

Олена Карпенко: Люди читають тих авторів, які у нас на слуху, тому не завжди сучасна українська поезія потрапляє на очі потенційному читачеві. Основними читачами є самі поети. Новаторство нашого проекту «8 жінок» у тому, що ми виносимо поезію за межі книжкової теми на велику сцену у вигляді концерту.

Іван Степурін: Сейчас непростая статистика в области книгочитания. В Украине половина населения за прошлый год книг вообще не читала. В среднем на одного украинца приходится 1,5 прочитанных книги. Поэтому перед писателями стоит непростая задача.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.