Слухати

На українську книгу попит однаковий на сході і заході країни, — видавець

29 грудня 2016 - 15:00 228
Facebook Twitter Google+
Підбиваємо підсумки книжкового та видавничого 2016 року

В студії Вадим Карпенко — письменник та видавець.

Василь Шандро: За цей рік ви були в Запоріжжі, в Івано-Франківську та інших містах України. Що люди читають? Чи читають взагалі?

Вадим Карпенко: Дитяча література завжди була і буде популярною. Є чітка тенденція зростання попиту на дитячу україномовну літературу, адже люди розуміють, що десь потрібно українізуватися.

Українізація — це в першу чергу система обслуговування, реклама. Потрібно щось робити, бо реклама повинна бути одномовною. Переважно, вона і є україномовною, хоча закон Колесніченка-Ківалова дозволив на свій розсуд давати рекламу будь-якою мовою — а тоді ти вже не розумієш, у якій ти країні.

Ми проїхали різними містами України. І попит на україномовну літературу всюди абсолютно однаковий. Питання команди зверху, що нам треба реклама, сфера обслуговування, телебачення і державна служба українською мовою, адже нема людей, які не знають українську мову і не можуть нею говорити.

Ми досі не маємо серйозних маркетингових досліджень. Коли наші серйозні видання дають аналіз збитків від русифікації чи українізації, ви побачите всі галузі. А стосовно виробництва даних нема.

Поки не буде послідовної українізації, ми будемо ділитися на російськомовний і україномовний світ. Буде попит на іншу літературу, який буде штучно підігріватися.

unnamed_9_0.jpg

Вадим Карпенко // «Громадське радіо»
Вадим Карпенко
«Громадське радіо»

Тетяна Трощинська: Коли говорите про однаковий попит, дійсно, не запитують якою мовою книга?

Вадим Карпенко: Це вже наші польові дослідження. Ти приїжджаєш на виставку у Запоріжжя, Харків, Івано-Франківськ, Одесу і протягом дня слідкуєш. Ще б кілька років тому могли сказати: «Какая хорошая книжка, если бы только на русском». Зараз це вже відходить.

Високим попитом користується довідкова література. Ми видаємо словники іноземних мов, які мають стабільний рівень продажу.

З художньої літератури добре йдуть розкручені імена, модна література, зарубіжні автори. Але й ЗМІ самі часто повторюють, що в нас нема письменників, але вони є і є хороша література.

Книга рухається тоді, коли є асортимент. І книгарні будуть розвиватися тоді, коли буде великий асортимент. Коли кожен знатиме, що він прийде, і знайде те, що йому до душі.

Василь Шандро: Що люди хочуть читати? І що роблять люди, які живуть в менших містах чи селищах, де нема книгарень?

Вадим Карпенко: Зараз обертів набирають інтернет-книгарні. У будь-якому селі за наявності Інтернету можна замовити книги. Є мережі, які добре працюють з постачанням літератури, книга може бути доставлена у будь-яку точку.
Бачу тенденції на книжкових виставках, що 5-6 інтернет-книгарень представляють одні й ті самі книжки. І це недобре для книжкової виставки. Зараз пішла хвиля спроб активізації книжкових виставок, що дає можливість прямого доступу до книги для всіх.

Книгарні дуже слабо працюють, бо це оренда, вартість приміщення. Тільки за підтримки місцевої влади на місцях можуть утримуватися книгарні. Треба давати пільгову оренду, в законах це прописано давно, але хто ж це буде робити?

Василь Шандро: Ціна на книжку є бар’єром між читачем і книжкою?

Вадим Карпенко: Ні. Вартість молока і кефіру, який купується щодня, більше б’є по бюджету, ніж одна позиція книжки, яку ви купуєте один раз. Ціна в середньому від 50 до 200 гривень за книжку — це можна дозволити.

Тетяна Трощинська: А як з виданням науково-популярної літератури?

Вадим Карпенко: Тут питання, хто видавець. Серед видавців має бути людина, яка розуміє, що таке науково-популярна література, сама є трошки науковцем. Коли цим займається дилетант, у нього має бути консультант.

Василь Шандро: Запит на таку літературу є?

Вадим Карпенко: Думаю, є. Якщо говоримо про цільову аудиторію, художню літературу найбільше читають жінки, а чоловіки після 20-ти більше орієнтуються  на спеціальну практичну літературу. Така література буде популярною, якщо зачіпатиме теми, в яких є перспектива. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.