Слухати

Нас критикуватимуть за роботу над фільмом про Лесю Українку, — авторки

13 жовтня 2017 - 12:27
Facebook Twitter Google+
Про Лесю Українку знімуть кіно «Узлісся». Деталі розповідають авторки Юлія Сінькевич та Олександра Лавренчук

lavrenchuk.jpg

Олександра Лавренук  // Громадське радіо
Олександра Лавренук
Громадське радіо

У студії Громадського радіо авторка ідеї фільму про Лесю Українку, генеральна продюсерка Одеського міжнародного кінофестивалю Юлія Сінькевич, та сценаристка Олександра Лавренчук

Андрій Куликов: Назва фільму «Узлісся». Наскільки це пов’язано з тим, що ви не хочете занурюватись у ліс, себто, «Лісову пісню»?

Олександра Лавренчук: Цей фільм буде трохи пов’язаний з «Лісовою піснею». Там буде така дихотомічна структура, і внутрішній світ ми хочемо показати через образи «Лісової Пісні».

Євгенія Гончарук: Який шматок біографії хочете взяти, якщо від-до? Чи це не буде щось таке лінійне?

Олександра Лавренчук: Це буде досить таке лінійне, хоча будуть відхилення. Ми взяли досить великий шматок, хоча нас всі застерігали з цього приводу, і ми просто вирішили пройтися її коханням як подорожжю у дорослішання. – Подорож від ідеалізму до реалізму у сприйнятті життя.

Євгенія Гончарук: Пані Кобилянська буде у сюжеті?

Олександра Лавренчук: Так, без неї не обійтися.

Євгенія Гончарук: Чому саме історія з Лесею Українкою? Досі не було гідної стрічки?

sinkevych.jpg

Юлія Сінькевич // Громадське радіо
Юлія Сінькевич
Громадське радіо

Юлія Сінькевич: Насправді так. Хоча для мене це виявилось абсолютним сюрпризом. Я думала, що такі фільми існують. Ідея виникла раптово, просто проїжджаючи в Грузії повз Сурамі, де вона і померла, ми з моєю співпродюсеркою їхали, розмовляли про кіно, культуру, про все, що відбувається, і вона каже: знаєш, ми зараз проїжджаємо повз Сурамі, тут померла Леся Українка, і я задумалась. Я працюю в сфері кіно, і не пам’ятаю жодного фільму. Дійсно, потім коли почала дивитись, шукати, то знайшла лише одну картину 1971 року, яка знімалась на кіностудії Довженка, і це все. Є документальні телевізійні фільми, які є частино якогось циклу, але жоден з них не розповідає історію Лесі Українки, її життя, біографію. Я думаю, що настав час показати це з сучасної точки зору.  

Андрій Куликов: У фільмі «Іду до тебе» була показана тільки одна історія кохання Лесі Українки, як писали тоді в рецензіях – трагічна історія кохання до революціонера, марксиста Сергія Мержинського. Автором сценарію був Іван Драч. До нього висловлювалися певні претензії, а саме, що там було недопоказано роль Лесі Українки як діячки революційного руху, а крім того перебільшено національні моменти. У вашому фільмі Мержинський присутній? Національні моменти перебільшені?

Олександра Лавренук: Мержинський присутній, і національні моменти певним чином будуть відображенні, тому що в них були розходження з цього приводу. Він був просто соціал-демократом, а вона була однією із засновниць української соціал-демократичної групи в Києві, і головне розходження було в тому, що соціал-демократи не збиралися підіймати національне питання, яке було дуже важливе для її групи. Тому це й була окрема соціал-демократична група. Це буде відтворено, але з більшим акцентом на особистому житті.

Євгенія Гончарук: Чи будете консультуватися з такими панянками як Тамара Гундорова, пані Агеєва, тими, хто спеціалізується на вивченні її творчості?

Юлія Сінькевич: Безумовно, ми плануємо. Просто зараз знаходимось на тій стадії, коли складаємо саму історію фільму, структуру і сценарій, але звичайно ми плануємо звертатись до експертів. Просто ми не хочемо показувати сирий матеріал, поки не будемо впевнені в тому, що вже готові, і можемо його показати цим людям. Але я хочу сказати, що нам страшно торкатись цієї теми. Леся Українка – це ікона для всіх нас. Показати правильно – це велика відповідальність. 

Андрій Куликов: Леся Українка для дуже багатьох – ікона. Я, наприклад, вважаю, що вона абсолютно видатна діячка літератури, перш за все, але не тільки. У вас є, так би мовити, поетична ліцензія на те, щоб подати свій образ. Наскільки ви передбачаєте вже зараз, що вас будуть за це критикувати?

Олександра Лавренчук: З самого початку, ще навіть коли не почала писати – передбачала це.

Юлія Сінькевич: І я теж. Ми передбачаємо, що, звичайно, коли торкаються життя таких людей, то у кожного є своє сприйняття, і, звичайно, ми впевнені, що буде і критика, будуть не погоджуватись з якимось моментами.

Андрій Куликов: А за що, за вашими відчуттями, будуть найбільше хвалити?

Юлія Сінькевич: Ми хочемо показати Лесю Українку як жінку, людину, наблизитись до неї як до людини, яка має відчуття, вади, емоції, а не зробити портрет ікони. 

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.