Слухати

«Громадське радіо» / Скачати зображення

Найкраща стратегія — компроміс між інтересами ЄС і України, — аналітик

11 вересня 2016 - 11:34 149
Facebook Twitter Google+
Чому падає експорт в ЄС, а імпорт з СНД — зріс попри українські контрсанкції щодо російських товарів?

Говоримо з директором Інституту політичного аналізу і міжнародних досліджень Сергієм Толстовим. У студії працюють Євген Павлюковський і Едуард Лозовий.

Едуард Лозовий: Оприлюднена статистика показує, що можливості для економічного шантажу України практично вичерпані. Після того, як Росія ввела ембарго, ми майже втратили для експорту російський ринок. За підсумками першого півріччя 2016 року, країни Європи остаточно стали ключовим ринком збуту для української продукції. Разом з тим, ми спостерігаємо зріст імпорту з країн СНД. Як ви можете це прокоментувати?

Сергій Толстов: СНД і Росія — це різні речі. Суттєво імпорт зріс не з Росії, а з Білорусі. Російський експорт для України не зростає, а скорочується. Тим не менш, у нас працює зона вільної торгівлі з СНД, а повного ембарго на двосторонню торгівлю з Росією так і не запровадили. Це значить, що вони мають право постачати товари, навіть якщо при цьому стягується загальне мито.

По-перше, загальний стан зовнішньої торгівлі України відбиває загальний стан економіки країни, а загальний стан економіки держави за останні 3 роки суттєво погіршився. В доларовому вимірі ВВП держави, який становив близько 190 млн. доларів в 2013 році, скоротився в 2,3 рази. Це свідчить про те, що українська економіка за макроекономічними показниками відкотилася на середину 90-тих років.

По-друге, скорочується і експорт України, і імпорт в Україну, але експорт скорочується вдвічі швидшими темпами, ніж імпорт.

В першій половині 2016 року експорт України скоротився на 11,5%, а імпорт — на 0,6%.

По-третє, в цій статті є неточність. За показниками минулого року першим партнером України за товарообігом залишалась Росія. На другому місці були Китай, Єгипет і Туреччина. Обсяг торгівлі України з Нідерландами, Францією, Польщею і Німеччиною минулого року був вдвічі меншим за обсяг торгівлі з Україною.

Едуард Лозовий: Ще до вступу в дію зони вільної торгівлі, європейці ввели квоти незамитнених поставок. Спершу виробники навіть не обирали квоти, а потім почали нарікати на те, що вони замаленькі.

Сергій Толстов: В першому півріччі цього року експорт України до ЄС, порівняно з першим півріччям минулого року, зріс на 7,3%. Цей же експорт до ЄС в грошовому вимірі впав на 34% порівняно з 2013 роком.

Це пов’язано з тим, що стан української економіки за останні 3 роки не поліпшився, а погіршився. По-друге, 40% українського експорту цього року становить експорт сільськогосподарської продукції. Це жахливі цифри. Минулого року експорт сільськогосподарської продукції складав 34%. Тоді сільськогосподарська продукція була не на першому, а на третьому місці і не за обсягом, а за вартістю. На першому місці була металургія, а на другому — хімічна промисловість.

Сьогодні промислове виробництво скорочується і паралізується, а сільськогосподарське виробництво розвивається. Втрата Донбасу призвела до падіння обсягів машинобудування. Ситуація з газом вдарила по хімічній промисловості.

Українська промисловість в Європі не потрібна, оскільки головний товар продукції машинобудування, який експортується до країн ЄС — це електричні дроти.

Євген Павлюковський: Станом на 206 рік такі показники є закономірними?

Сергій Толстов: На превеликий жаль, українська економіка відстає від загальносвітових тенденцій. В нас є непотрібні для західних споживачів товари і немає можливості довести їх до конкурентоспроможного рівня.

Зона вільної торгівлі запрацювала, але це не означає, що українська продукція буде продаватися в країнах ЄС через відсутність торгівельних ланок.

Що стосується квот, у нас немає можливості переконати європейських постачальників в тому, щоб вони викуповували нашу продукцію.

Те, що Україна туди продавала раніше, те вона туди і продає. Що стосується нових товарів, кожна фабрика має одержувати в структурах ЄС сертифікат на відповідність якості.

Едуард Лозовий: Йдеться про різке падіння експорту в країни ЄС. В який спосіб держава може вплинути на ситуацію?

Сергій Толстов: За спокійного часу відбувалися галузеві наради, а також наради представників бізнесу з представниками уряду, на яких підіймалися питання економічної перспективи. На сьогоднішній день нічого такого немає. Міністерство економіки і Міністерство агрополітики мають вивчати ситуацію, визначати проблемні зони, рекомендувати шляхи їх вирішення, вести переговори з іноземними державами і допомагати виробникам в сертифікації продуктів.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.