Слухати

Негативному сценарію для України може протидіяти суспільство, — Хара

08 вересня 2016 - 14:33
FacebookTwitterGoogle+
Після саміту G20 в Китаї з’явилась інформація, що міністри закордонних справ Німеччини та Франції збираються до Києва. Чого очікувати від цього візиту?

Журналісти в розмовах зі співробітниками спостережної місії ОБСЄ з’ясували, що, наче, буде два компоненти миротворчої місії. Країн, які погодить Україна і країн СНД, які погодять росіяни. Ті, що більш-менш об’єктивні, будуть на українському боці, а представники СНД — на російському, — розповідає Олександр Хара, експерт Майдану закордонних справ.

Дмитро Тузов: Після саміту G20 в Китаї ми отримали інформацію, що міністри закордонних справ Німеччини та Франції збираються до Києва. Чого можна очікувати від цього візиту?

Олександр Хара: Перед самітом створювався певний фон, щоб вирішувати свої питання для кожної країни. Росіяни, маючи на увазі вплинути на позицію США та європейців, почали ескалацію у вигляді навчань, перевірки своїх збройних сил.

Тиснучи на українську владу і нашу державу, показуючи, що слід вирішувати кризу, як вони називають, між собою. Це не вийшло, в Китаї не було Нормандської четвірки без України, були окремі зустрічі Путіна з президентом США.

Обама казав: «Ми намагалися подолати відсутність довіри». У дипломатії найважливіше — довіра. Якщо люди не виконують писаних зобов’язань, не будуть виконувати і джентельменських. Путін порушує ключові речі, як Статут ООН і документи ОБСЄ. Тим паче, порушує домовленості і з паном Обамою. Перед самітом була інформація, наче б, росіяни погодилися на певний варіант взаємодії по Сирії. Але наступного дня розірвали домовленість, чим показали непослідовність.

dsc01002.jpg

Олександр Хара // «Громадське радіо»
Олександр Хара
«Громадське радіо»

Це було таке тло. В контексті війни на Донбасі та окупації Криму саміт був позитивний. Україна там не була стравою, яку подавали. Наші західні партнери відстоювали більш українську позицію, ніж російську.

Наталія Соколенко: З чим їдуть міністри закордонних справ Німеччини та Франції?

Олександр Хара: Вони будуть казати, що дуже добре, що з першого вересня почали стріляти менше. Будуть переконувати нас, що слід утримувати це хитке перемир’я, далі йти шляхом пошуку компромісу, щоб вирішити політичним шляхом. Це — фактично створювати умови для проведення виборів, щоб Захід сказав, що проблему вирішили і у вас є з ким далі вирішувати.

Головна ціль Кремля — повернути контроль над всією Україною. Їм не потрібен окремо Крим, тим паче, зруйнований і розкрадений Донбас. Їм потрібно, щоб Україна не стала не лише членом НАТО, але й членом ЄС. Вони намагаються ще більше підірвати і так слабкий стан.

Міністри, які приїдуть, напевно, пропонуватимуть варіанти наступних кроків. Штайнмайєр пару днів тому заявив про те, що відпрацьовуються нові документи і пропозиції по миротворчій місії, участі ОБСЄ. Наші журналісти в розмовах зі співробітниками спостережної місії ОБСЄ з’ясували, що, наче, буде два компоненти цієї миротворчої місії. Тих країн, які погодить Україна і країн СНД, які погодять росіяни. Ті, що більш-менш об’єктивні, будуть на українському боці, а представники СНД — на російському.

Дмитро Тузов: Як цьому протидіяти? Чи можуть ці зустрічі з міністрами закордонних справ допомогти?

Олександр Хара: Україна буде в дещо делікатній позиції. Зараз вона наполягає, що це мають бути миротворці, поліцейська місія ОБСЄ — вигадуємо нові формати. Тим часом, ми підготували відповідні заявки та документи в ООН, але не подаємо, бо як пояснив наш постпред при ООН Єльченко, намагаємося затягнути процес. Така логіка Києва, що місію ОБСЄ намагаємося втягнути сюди. ООН-івську — якщо не вийде.

Дмитро Тузов: Як ми маємо наполягти на тому, що спочатку має бути відновлення контролю над українсько-російським кордоном, виведення озброєних формувань російських збройних сил, а потім може йти мова про вибори на території Донецької та Луганської областей, які зараз окуповані?

Олександр Хара: Як уже було з намаганням протиснути американцями зміни до Конституції і ми пам’ятаємо, як Вікторія Нуланд була в парламенті, тиснула на наш парламент. Слава Богу, тоді було достатньо мудрості цього не робити. Пам’ятаємо, що 31 серпня минулого року, коли була трагедія з гранатою, загибеллю людей. З одного боку, винна людина, яка кинула. З іншого боку, ті, хто створив ситуацію, коли виконавча влада тисне на парламент, щоб прийняли ті зміни, які дадуть дорогу для справжньої громадянської війни.

Наразі громадянської війни в Україні нема. Є зовнішня агресія. І є помилки, що були підписані так звані Мінські домовленості, які були підписані колишнім президентом, що з юридичної точки зору для нас є нікчемним документом. Домовленості виписані таким чином, що складається враження, що відбувається громадянська війна.

Дмитро Тузов: Але ж Мінські угоди не допустили масштабного вторгнення?

Олександр Хара: Цього не можна виключити. Воно може відбутися тоді, коли ми будемо настільки слабкі, щоб те, що називається: запросили агресора.

Яким чином можна вийти з цього тиску. Як казав з голосуванням в парламенті і з тим, що парламент відмовився під тиском громадянського суспільства. Так можна зробити і зараз. Велика кількість громадян розуміє, що відбувається і займає активну позицію. Я можу висловити її, включаючи те, що я скажу і хтось це підтримає: слід казати владі, що цього не можна робити — варіанта дуалістичної місії ОБСЄ, який узаконить участь російських збройних сил на нашій території та унеможливить повернення кордону. Таким чином ми можемо тиснути і на наших західних партнерів. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.