Слухати

Пам’ятки на Поштовій площі не мають часу чекати на рішення Київради, - археолог

20 квітня 2018 - 14:50
Facebook Twitter Google+
У Київраді в першому читанні схвалили постанову про те, що археологічні знахідки на Поштовій площі мають стати музеєм
Пам’ятки на Поштовій площі не мають часу чекати на рішення Київради, - археолог  / Програми на Громадському радіо

Депутати Київської міської ради ухвалили рішення про збереження історичної пам’ятки археології на Поштовій площі. Рішення у першому читані підтримали 97 депутатів.

 

У студії Громадського радіо побував археолог Максим Вакулюк. З ним поспілкувалися про те, в якому стані зараз пам’ятки на Поштовій, а зокрема й пригадали, як і коли вони були знайдені.

«За великим рахунком, вчорашнє голосування – це лише один крок із багатьох, які на нас ще чекають. Ситуація така, що при реконструкції транспортної розв’язки та будівництві ТРЦ було виявлено унікальні археологічні артефакти, унікальні для Києва та всієї України матеріали.

І тут інтереси науковців, громадськості – з одного боку, інвестора, забудовника – з іншого. Вони вступили в певний конфлікт. Враховуючи багато порушень з боку інвестора містобудівних норм, інвестиційних зобов’язань, з’явився такий проект рішення, який би силою закону змусив переглянути проекти, враховуючи інтереси створення музейного простору».

Археолог розповів, що від часу розкопки знахідок, не було вжито належних заходів для якомога кращого їх збереження.

«Археологічні знахідки сотні років перечекали в землі, але специфіка така, що коли їх витягають на поверхню, з’являється доступ кисню — і відтягування голосування Київради їх не дуже цікавить.

Такі категорії знахідок, як кераміка чи металеві вироби, за потреби піддаються тимчасовим базовим консерваційним роботам, але найбільшою проблемою є дерев’яні конструкції та елементи.

Щодо матеріалів, які ще рік-півтора тому були витягнуті на поверхню та розкриті, ми неодноразово просили, вимагали від всіх можливих органів влади, підрядників і замовників будівництва виділити хоча би приміщення для їх зберігання.

На певному етапі навіть банальне закрите приміщення зі стабільним температурним режимом вже дозволило би зберегти дерев’яні елементи. Але ігнорування ми зустрічали на кожному кроці, й досі окремі деталі лежать хіба що прикриті від дощу, але без жодних консерваційних робіт», — розповідає археолог».

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.