Слухати

Фото зі сторінки Проект Енеїда / Aeneid Project у Facebook / Скачати зображення

Павло Гудімов розповів про найбільші відкриття та загадки «Проекту Енеїда»

26 серпня 2017 - 13:48 88
Facebook Twitter Google+
24 серпня в Національному художньому музеї України відкрилася виставка про ключовий твір української літератури — «Енеїду» Івана Котляревського

21 169 149_657 322 964 477 559_1 128 616 277_o.jpg

Павло Гудімов // Фото: Громадське радіо
Павло Гудімов
Фото: Громадське радіо

Гість ефіру — керівник арт-центру «Я Галерея», куратор виставки «Проект Енеїда» Павло Гудімов.

Василь Шандро: «Енеїду» ми вважаємо першим твором, написаним доступною народною мовою. Сам проект стартував на День Незалежності. Що там можна побачити?

Павло Гудімов: Виставка називається «Проект Енеїда». Створена вона двома інституціями. Це центр «Я Галерея» і Національний художній музей. Якщо люди, які відвідували Книжковий Арсенал, помітили, вже тоді ми зробили прев’ю цього проекту. Ми зробили невеликий, на одну залу, проект «Енеїда Базилевича», де лише через ілюстрацію одного легендарного ілюстратора дали натяк на те, що ми будемо показувати у Національному художньому музеї.

Виставка за своїм наповненням і роботою грандіозна, більше 200 експонатів. Там можна побачити все, від першого видання «Енеїди», яке можна подивитися (воно написане російською мовою, транслітерацією). Виставка присвячена візуальній історії легендарної поеми. «Проект Енеїда» не про книгу, а про інтерпретації.

Книга з ілюстраціями Базилевича вийшла накладом більше мільйона екземплярів. Базилевич – це номер один. А що було до і після? Коли ми почали працювати над проектом, один з кураторів Данило сказав: «Будемо копати скрізь».

На сьогоднішній день  ми маємо виставку з неймовірним діапазоном. Найстаріший експонат датується 530 роком до нашої ери. Цей експонат зберігається у фондах Музею Ханенків. Це давньогрецька ваза, яка є фактично прототипом ілюстрації  69-го року, яку зробив Олександр Данченко. Так само паралель притягнута до сучасного мистецтва, до Романа Петрука з його еротично-епосними та епічним вазами. В останній залі всі предмети пов’язані. 

Робота Тараса Шевченка, яка є в діалозі з роботою Валентина Гордійчука «Козак і смерть», співставлена з вівтароподібним рельєфом з шамоту, де під величезним рельєфним портретом Котляревського і масою сцен з пекла ми читаємо слова Тараса Шевченка, сказані про Котляревського.

«Енеїда» почала ілюструватися тільки на початку XX століття. Українська книга в часи російського панування була достатньо бідним виданням. Ілюстрація прийшла тільки наприкінці XIX століття. Ми говоримо про першоджерело. Це Порфирій Мартинович. Всі 13 ілюстрацій, зроблені в 1873 — 1874 роках, є оригіналами. Вони вдруге показуються в Києві. Перший раз – в 1911 році.

Незважаючи на те, що зроблені вони в 70-х роках, друком вони вийшли в 1903 році, коли в Полтаві відкривався пам’ятник Котляревському.

За XX століття було не менше півсотні видань «Енеїди». На виставці представлено близько 30 художників, але в текстових матеріалах іноді зустрічають художники, яких немає сьогодні в  фондах наших музеїв.

Василь Шандро: А що ви не показали?

Павло Гудімов: Ми почали копати, де знаходяться рукописи Івана Котляревського. Скрізь, де ми копали, немає. Всі пишуть, що рукописи Котляревського зберігають в певному музеї, але їх там немає. 

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.