Слухати

Чи обмежить Євросоюз монополію Росії в питанні «Північного потоку-2»?

09 листопада 2017 - 14:39 96
Facebook Twitter Google+
Протистояння в Євросоюзі довкола будівництва газопроводу «Північний потік-2». Коментує аналітик Денис Назаренко

denys_nazarenko_2.jpg

Денис Назаренко // Громадське радіо
Денис Назаренко
Громадське радіо

У студії Громадського радіо Денис Назаренко, аналітик «DiXi group».

Любомир Ференс: Вчора Європейська комісія прийняла зміни до законодавства ЄС. Розпочнем з того, що таке «Північний потік-2», наскільки він важливий, і що не подобається Єврокомісії?

Денис Назаренко: Кілька років назад був збудований перший «Північний потік». Це потужний інфраструктурний проект, перша лінія якого вже переганяє значні обсяги російського газу до Європи, а саме – до Північної Німеччини по дні Балтійського моря. Зараз вже кілька років ведуться напружені переговори щодо будівництва другої гілки «Північного потоку», вона, приблизно, така сама як перша, просто поруч прокладається для того, щоб збільшити потужність цього проекту. Але друга гілка будується вже в той час, коли в Європейському Союзі було прийняте доволі жорстке законодавство, яке обмежує права монопольного власника компанії, що будує. Тобто постановляє, що незалежно від того хто будує, оператор має дозволяти користуватися своїм майном, так само й іншим компаніям. Зрозуміло, що «Газпрому» Росії це дуже не подобається, вони хочуть виключно на своїх умовах використовувати цей проект, і до останнього часу, і зараз продовжуються дискусії, чи застосовуються саме ці жорсткі обмежувальні правила до «Північного потоку-2», бо росіяни стверджують, що, оскільки, газопровід прокладається по дні моря, то він не потрапляє в юрисдикцію цього законодавства. До останнього були певні сумніви.

З останніх поганих новин, юридична служба Ради Європейського Союзу – це такі розумні юристи, вони постановили, що дійсно, є певний дефіцит врегульованості цього питання, чим росіяни і користуються. Останні хороші новини полягають в тому, що Єврокомісія погодилася, що дефіцит є, і якщо він є, то давайте ми його залагодимо і скажемо, що ці правила третього енергетичного пакету такі, що застосовуються до підводної частини «Північного потоку», і будемо його регулювати саме так, як має регулюватися інший газопровід на території ЄС.

Любомир Ференс: Як це вплине на Україну?

Денис Назаренко: Для нас це вкрай важливе питання, більш ніж двох мільярдів доларів щороку чистого доходу від транзиту. Для нас вкрай важливо, щоб цей проект отримав якнайменше шансів на реалізацію. Перш за все, ми маємо показувати його істину природу, тобто це чисто політичний проект, який націлений на те, щоб ще більше підсадити ЄС на голку російського газу, і паралельно позбавити Україну додаткових валютних надходжень, які зараз нам вкрай важливі. Що ми робимо? Міністерство закордонних справ дуже активне в цьому питанні, вони, виконують непогану роботу, «Нафтогаз України» так само долучається до цієї роботи, є дуже активним в питанні особистого протистояння з «Газпромом» на рівні своїх контрактів. На мій погляд, вони б могли займати більш активну комунікаційну позицію в контексті того, що відбувається з нашою газотранспортною системою, бо саме від цього залежить, чи європейці будуть погоджуватись далі користуватись нашою трубою, якщо вона буде надійна, і підпорядкована європейському законодавству. Якщо все буде у нас погано, вони так само будуть розглядати з більшою прихильністю альтернативні варіанти.

Що у нас є? У нас більше двох років тривають суперечки навколо того, яким чином має відбуватися реформа газотранспортної системи, яка покликана розмежувати функції з постачання, функції з транспортування. Це складний процес, але прогрес вкрай малий, дуже заполітизована ситуація виходить саме в контексті боротьби проти «Північного потоку-2». 

Анастасія Багаліка: Це вирішується на рівні лобізму, чи на рівні правового поля Європейського Союзу?

Денис Назаренко: Одночасно війна іде всюди. Насправді це і підкилимне, і бюрократичне протистояння, і відкрите протистояння. Ми бачимо, що дуже багато дійових осіб, розуміємо масштаби фінансових потоків, ми знаємо, на які вкрай малологічні, економічно необґрунтовані кроки готова Росія заради, скажімо, отримання певних дивідендів в плані геополітики, впливу на європейських політиків, тому, можна сміливо казати, що це такий приз, за який росіяни дуже сильно борються.

Любомир Ференс: Головною пропозицією Єврокомісії стане зміна визначення поняття «Інтерконектор», так? І подейкують, що якщо так буде, то проект «Північний потік-2» може втратити економічний сенс?

Денис Назаренко: Почнемо з того, що він зараз має його вкрай мало. Будь-які серйозні економісти, які проводять аналіз показують, що будь-яка компанія, яка б хотіла заробити гроші на цьому проекті, як комерційному проекті – ніколи б його не почала. Але є бажання отримати не економічні вигоди, тому що ще більше російського газу – ще більша залежність Європейського Союзу від російського газу, і обмеження диверсифікації постачань газу. З того, що випустив прес-центр Єврокомісії стає очевидно, що вони достатньо відверто кажуть про те, що ми не атакуємо безпосередньо «Північний потік-2», гаряча дискусія навколо цього проекту прискорила наше бажання вирішити ці нагальні проблеми неврегульованості певних питань в газовій директиві. У тому числі, це термінологія по інтерконекторах, поширення цього законодавства на підводні, морські шляхи газових сполучень. Хоча, в принципі, вони не виключають те, що й інші проекти так само будуть підпадати під дію цього оновленого законодавства. 

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.