Слухати

Побачила світ 6-томна Шевченківська енциклопедія

09 березня 2016 - 15:48 213
Facebook Twitter Google+
У 202 річницю з дня народження Шевченка говоримо про геній поета, радянську цензуру та 6-томну Шевченківську енциклопедію

boron_oleksandr_0_0.jpg

Олександр Боронь
Олександр Боронь
«Громадське радіо»

В студії «Громадського радіо» Шевченківську енциклопедію презентує Олександр Боронь, шевченкознавець, завідувач відділу шевченкознавства Інституту літератури ім. Шевченка НАН України, кандидат філологічних наук Олександр Боронь.

Василь Шандро: Чи доречно говорити, що нам варто наближати Шевченка до людей?

Олександр Боронь: Є різне бачення Шевченка — наукове сприйняття і образ чи стереотип Шевченка, який існує у масовій свідомості. Є прошарок людей, які думають, що про Шевченка можна говорити тільки певним набором освячених дефініцій. Це шкодить науковому розумінню цієї постаті.

Василь Шандро: Що зараз каже наука?

Олександр Боронь: Інститут літератури веде вперед в новаторському прочитанні Шевченка, оскільки ми вільні від якихось стереотипів. Головне для шевченкознавця — це факт. Інтерпретації постають вже на цьому ґрунті. Про це свідчить наша Шевченківська енциклопедія в 6-ти томах, яку ми нарешті закінчили.

Там нема залізобетонного бачення Шевченка «ось тільки так і ніяк інакше». Там є абсолютно вільне прочитання.

Василь Шандро: Розкажіть докладніше, що це за видання? Це те, чим може пишатися Інститут літератури?

Олександр Боронь: Безумовно так. Ця робота тривала понад 20 років. Ми маємо 6 томів, які навіть опублікувати було дуже важко. В енциклопедії понад 6300 статей, від маленької довідки до монографічного нарису. Охоплені найважливіші напрями шевченкознавства, про кожен твір є окрема стаття, про оточення, про дослідників творчості.

В 90-ті роки здавалося здійсненним охопити все, в 2000-ні стало зрозуміло, що охопити все неможливо. Вже зараз це понад 5 тисяч сторінок та ілюстрацій. Це фундаментальне видання, але не фініш. Адже стільки невивченого з’ясувалося в процесі підготовки Енциклопедії.

Василь Шандро: Наскільки правдиві міфи про ненадруковані твори Шевченка?

Олександр Боронь: Це абсурдні речі. Єдине що — ми зараз працюємо з Інститутом історії над підготовкою коментованого видання слідчих справ Шевченка і от відкриття, що уже здавались би неможливими, — вони знайшли 31 лист до Шевченка, автографи яких вважались втраченими.

Одна справа «клепати» риторичні статті про Шевченка, інша — займатися архівними розшуками. Шевченко опублікований весь.

Інша справа, якщо говорити про радянські цензуру — коли в так званих повних виданнях вилучались 1-2 вірші, це в 30-ті роки. Тоді ці видання і не були закінчені. Це була ідеологічна робота.

Василь Шандро: чи можна інтерпретувати Шевченка на свій творчий лад? Багато критики чути щодо того, як музикант N, наприклад, бере вірш Шевченка і читає його у стилі реп.

Олександр Боронь: Це прекрасно і чудово. Це свідчить про актуальність цієї поезії, прочитуваність її і те, що вона відповідає реаліям сьогоднішнього дня. В жодному разі не можна цього заборонити чи не вітати.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.