Слухати

Попри зміцнення НАТО, Росія має оперативну перевагу, — експерт

14 червня 2016 - 11:45 276
Facebook Twitter Google+
РФ не подобається, що відбувається трансформація зміни безпекового середовища, а її ніхто не слухає. В її негативній реакції — більше політичні мотиви, — М. Бєлєсков про посилення НАТО і реацію РФ

З експертом-міжнародником Миколою Бєлєсковим говоримо про розгортання НАТО в Східній Європі, навчання «Анаконда-16» та підготовку саміту в Варшаві.

Сергій Стуканов: Зараз в Польщі проходять великі навчання, стартували сьогодні і в Естонії. Чим вони цікаві?

Микола Бєлєсков: Вони цікаві своїми масштабами. Масштабні навчання НАТО вже проводило. 2015 року в районі Середземномор’я проводились навчання «Trident Juncture». У них брали участь 36 000 осіб. Тепер відбувається низка навчань. «Анаконда-2016» — це польські навчання, вони все більше інтернаціоналізуються. На сьогоднішній день в них бере участь 31 000 осіб. Це також «Siber Strike» («Удар Шаблею»). Ці навчання трансформувалися з попередніх (був марш, здійснений близько 400 одиницями техніки з Німеччини до Естонії). Вони також опосередковано взяли участь у навчаннях «Анаконда-2016».

Сергій Стуканов: Якщо говорити про присутність Альянсу на теренах Східної Європи, то була інформація, що з’являться вісім нових штаб-квартир. Про що йдеться?

Микола Бєлєсков: Це не нове рішення, а реалізація рішень, прийнятих у 2015 році. Вчора була новина, що функціонує штаб у Естонії. Це менш масштабний проект. Чисельність цих штабів — близько 100 осіб в кожному.

6e94f7f1-18f5-407e-b68f-47cfae17a7e8.jpg

Микола Бєлєсков // «Громадське радіо»
Микола Бєлєсков
«Громадське радіо»

Сергій Стуканов: У яких вони країнах?

Микола Бєлєсков: В тих, які відчувають найбільшу загрозу: Естонія, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Болгарія, Словаччина, а також відкриватимуть в Угорщині.

Сергій Стуканов: Як НАТО реагує на те, що в Криму Росія створює велику військову базу?

Микола Бєлєсков: Час від часу є присутність есмінців ВМС США. Минулого тижня вперше цього року в акваторію Чорного моря зайшов есмінець з ракетним озброєнням USS Porter. На його борту є ракети «Томагавк», які з акваторії Чорного моря легко можуть дістати Кремль. Один такий есмінець може знищити весь Чорноморський флот.

Анастасія Багаліка: Яка з країн НАТО на східному та південно-східному рубежі вважається найпотужнішим форпостом зміцнення?

Микола Бєлєсков: Не секрет, що це буде Польща і Румунія. В Польщі проходить програма модернізації армії, на яку поляки планують витратити 35 мільярдів доларів. Ця програма передбачає створення системм протиракетної оборони, закупку нових винищувачів, гелікоптерів, танків. Це також і Румунія. Але з чорноморським басейном трохи складніше. Не дивно, що Румунія, Туреччина, Болгарія хотіли б бачити певні ротаційні сили НАТО в чорноморському басейні.

Анастасія Багаліка: Президент Польщі Анджей Дуда під час відвідин навчань «Анаконда-2016» сказав, що НАТО має зреагувати на дії РФ, продемонструвати Росії силу.

Микола Бєлєсков: Реакція Анджея Дуди є логічною і правильною на тлі того, що військові експерти визнають, що не зважаючи на нарощення, збільшення присутності локальний баланс у випадку конфлікту на початковій фазі буде на користь Росії. В доповіді, яку писав і Веслі Кларк, колишній командувач сил НАТО в Європі («Closing NATO’s Baltic Gap») говорилося про закриття прогалини у військовому потенціалі НАТО на території Балтії.

Сергій Стуканов: Чорногорія нещодавно стала членом НАТО. Від росіян ми чули заяву про те, якщо Швеція вступатиме в НАТО, то вони вживатимуть відповідних заходів. Швеція, Фінляндія рухаються в бік Альянсу?

Микола Бєлєсков: Цього року було опубліковане дослідження щодо можливого членства Фінляндії, Швеції в Альянсі. Головний його висновок в тому, що країни, яке б рішення не прийняли, повинні робити це разом. Західний військовий округ РФ переважає за своїм потенціалом. Росії не подобається те, що відбувається трансформація зміни безпекового середовища, а її ніхто не слухає.

В негативній реакції Росії більше політичні, аніж військові мотиви.

Сергій Стуканов: Чого чекати від саміту НАТО у Варшаві, який незабаром відбудеться?

Микола Бєлєсков: Перш за все, чи вдасться знайти країну, яка очолить четвертий батальйон НАТО, який розгорнеться в Польщі. Вже є рішення про розгортання чотирьох батальйонів. В країнах Балтії — батальйони США, ФРН, Сполученого Королівства. Інтрига в тому, чи вдасться знайти 4-й батальйон. Говорять, що США ведуть переговори з Канадою. Але проблема в тому, що поляки хочуть, щоб цей батальйон став на розриві Сувалки — це невелика ділянка спільного кордону між Польщею і Литвою. Якщо його вдасться захопити росіянам, сухопутного кордону в НАТО вже не буде зі своїми членами в Балтії.

Друга інтрига — які будуть прийняті рішення щодо того, як НАТО протидіятиме заявам Росії щодо можливості застосування ядерної зброї. В тому числі, тактичної. Для Альянсу і США це велика проблема. В Росії існує доктрина «ескалація заради деескалації» — можливість застосування тактичної ядерної зброї у випадку конфлікту, щоб попередити негативний розвиток подій не на користь РФ.

Третє питання — політика Альянсу щодо південного флангу. Яким чином Альянс реагуватиме на міграційну кризу, якою буде політика загалом.

Знову буде озвучуватись питання бюджету. Акцентуватимуть увагу на тому, що треба виділяти 2% ВВП.

Сергій Стуканов: Чого чекати Україні? Чи буде прорив у стосунках з НАТО?

Микола Бєлєсков: Великого прориву очікувати не треба. Треба акцентувати на практичних моментах співпраці: що Україна може отримати від Альянсу для посилення обороноздатності.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.