Слухати

Послідовники Катерини Лептонівни: оголошено переможців «Академічної негідності-2017»

30 грудня 2017 - 15:26
Facebook Twitter Google+
Названо переможців анти-премії «Плагіатор-2017». «Перемога» дісталася екс-прем’єру Арсенію Яценюку - за текстові запозичення у кандидатській дисертації
Послідовники Катерини Лептонівни: оголошено переможців «Академічної негідності-2017» / Програми на Громадському радіо

Більше  про фальсифікації у кандидатських та докторських дисертаціях розповість одна з ініціаторок анти-премії, кандидатка економічних наук Світлана Благодєтєлєва-Вовк.

«Цих людей ми віднайшли за результатами народного голосування  серед науковців. Тобто був створений певний запит, мається на увазі анкета, куди включили всіх людей, яких викрили протягом року, і надали можливість науковцям проголосувати за найбільше вразливі випадки академічної  доброчесності. І за результатами голосування, яке проводилося за сімома номінаціями ми отримали достатньо серйозних представників нашої псевдонаукової спільноти.

Плагіатором року став Арсеній Яценюк за те, що вкрав 70 сторінок своєї кандидатської дисертації.

Фальсифікатором року стала Катерина Кириленко, оскільки вона фальсифікувала близько 1000 сторінок своїх праць, посібників, підручників, монографій.

«Смітниковим журналом року» став журнал «Астма і алергія», який опублікував статтю про оздоровчий ефект чудотворних ікон. А це журнал Національної академії медичних наук.

«Токсичним ректором 2017» став ректор Київського національного університету Тараса Шевченка Леонід Губерський. Він випередив на п’ять голосів іншого ректора Транспортного університету, і  став «переможцем». Цього року була велика кількість викриттів, пов’язаних з Київським національним університетом, починаючи з серії викриттів плагіатів, закінчуючи корупційним скандалом, коли ректор не зміг пояснити, чому його теща отримала право власності на ділянку, яка належить до земель КНУ», — перерахувала деякі номінації Світлана Благодєтєлєва-Вовк.

За її словами, такими антирейтингами вдається створювати нові засади моральності.

«В історію України увійшла особистість під народною назвою Катерина Лептонівна, як псевдо науковець, тому що вона пояснює природне психічного через фізичне, через існування лептонів. За цей рік додалося прихильників наукових знань, люди стали розуміти, що потрібно ставити заслон цьому маразму і не тільки в Україні, а й в різних країнах світу. Це такий дуже серйозний та глобальний рух. І саме науковці є на фронтірі цього процесу, захищають прогрес, визначають недоброчесність, встановлюють нову норму. Тобто ми маємо створити нові засади моральності сучасності, і вони як раз формуються через ці процеси невизнання аморальних і інформаційних впливів, вчинків і так далі», — зазначила Світлана Благодєтєлєва-Вовк. 

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.