Слухати

Працедавці мають замовляти ВНЗ набір вмінь, яким треба навчати, — Усатенко

21 серпня 2016 - 15:20 182
Facebook Twitter Google+
«Пакт заради молоді — 2020», який забезпечить 10 тисячам українських випускників перше робоче місце, покликаний вирішити конфлікт між працедавцями та ВНЗ. Так вважає голова фонду «Європа ХХІ»

dsc08198-1.jpg

Галина Усатенко // «Громадське радіо»
Галина Усатенко
«Громадське радіо»

Заступник директора Інституту філології КНУ імені Шевченка, голова фонду «Європа ХХІ» Галина Усатенко розповідає, як пакт може вплинути на взаємодію ВНЗ та працедавців.

Євген Павлюковський: Нещодавно був підписаний «Пакт заради молоді — 2020», який забезпечує 10 тисячам українських випускників перше робоче місце в перспективних компаніях. Наскільки така ініціатива важлива?

Галина Усатенко: Держава навряд врегулює цією ініціативою питання. Важливо, що створюється системний механізм, який дасть шанс і можливість, той старт, якого студенти потребують. З 2-го і 3-го курсу багато студентів уже мають підробіток.

Ольга Веснянка: Чи не обурюватимуться інші групи, наприклад, фахівці, цій програмі?

Галина Усатенко: Цілком можливо. Будь-яке квотування має «за» і «проти». Я б на цю ситуацію подивилася з іншого боку. Це питання взаємодії бізнесу, установ і організацій із закладами вищої освіти.

Цей пакт важливий тим, що він покладе основу і початок діалогу, створенню оцих взаємодіючих систем. Досі у нас був багаторічний конфлікт між працедавцями та ВНЗ. Роботодавці обурювалися тим, що випускники виходять, нічого не знаючи і не вміючи, на думку працедавців. Університети обурювалися цими закидами, бо виконували програми.

Потрібно, щоб роботодавці замовляли не лише одиницю молодого спеціаліста, а й набір компетентностей, вмінь і навичок, які потребує компанія, регіон.

Євген Павлюковський: Яка кількість робочих місць могла б змінити ситуацію?

Галина Усатенко: Якщо говорити про цифри, то цього року Інститут філології випустив 3 тисячі випускників. Для України 10 тисяч — це символічна цифра. Я не бачу мінусів в цій ініціативі. Вона є поштовхом. Дивлячись на неї, інші компанії можуть аналогічні угоди укладати самостійно. Цей проект мусив би закласти основи такої співпраці, тому в кожному регіоні можуть бути свої 10 тисяч.

Ольга Веснянка: Як ви оцінюєте потреби ринку праці? Ми говорили з ректоркою переміщеного Східноукраїнського університету імені Даля. Вона говорить, що цього року збільшилась кількість охочих вступити на психологію.

Галина Усатенко: У нашому університеті факультет психології та військовий інститут, відділення військової психології, теж мають високі рейтинги інтересу абітурієнтів. Я думаю, що це суспільний попит часу. Вочевидь є очікування абітурієнтів та їх батьків, що ця професія дасть можливість працевлаштуватися.

Євген Павлюковський: Мені траплялося твердження, що випускникам технікумів легше знайти роботу, ніж юристу, економісту, екологу чи філологу. Наскільки така тенденція є вагомою?

Галина Усатенко: Держава вже почала реструктуризовувати систему професійної освіти. Часто ВНЗ пропонують бакалаврам робітничі професії. Випускник, який має ремесло в руках, завжди потрібний. Ремесло завжди дає конкретні швидкі гроші.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.