Слухати

Які дороги ремонтуватимуть у 2017 році? Розповідає віце-прем'єр Кістіон

28 грудня 2016 - 11:26 188
Facebook Twitter Google+
Як відбувається реформа Укравтодору та як мають змінюватися у 2017 році українські дороги? Інтерв’ю з віце-прем'єром Володимиром Кістіоном

«Говорити, що держава Україна щось закуповує, абсолютно неправильно. Закупка вугілля проводиться безпосередньо суб’єктами господарювання різних форм власності, в тому числі державної власності», — говоримо також і про «історію» із закупкою вугілля на окупованих територіях та роль законопроекту №5558 для подолання монополії обленерго.

Тетяна Трощинська: Розкажіть детальніше про історію, пов’язану з вугіллям з окупованих територій — заголовки були сформульовані саме в такий спосіб. У тих, хто не знає, що існує відповідна постанова Кабміну, виникають питання: скільки, у який спосіб і чому ми купуємо це вугілля?

Володимир Кістіон: Україна як держава потребує енергетичного вугілля. Наші теплоелектростанції працюють на двох марках вугілля: Г і А. Для забезпечення енергетичного балансу нашої держави, потрібно принаймні 24 мільйони тон вугілля. З них — 15 мільйонів марки Г і 9 мільйонів марки А.

Тепер подивимось, що маємо на території України. Марка Г видобувається на Західній Україні, в Дніпропетровській області. Марка А видобувається тільки на непідконтрольних територіях України.

Для забезпечення виробництва електричної енергії потрібен відповідний енергетичний ресурс. Є відповідні суб’єкти господарювання, які займаються виробництвом електричної енергії в рамках держави Україна. Із їхньої загальної кількості є тільки дві державні структури: Енергоатом (виробляє більше 50% потреби в електроенергії) і Центренерго, яка залишилась в державній формі власності.

Говорити, що держава Україна щось закуповує, абсолютно неправильно. Закупка вугілля проводиться безпосередньо суб’єктами господарювання різних форм власності, в тому числі державної власності.

Якщо це господарська операція, суб’єкти господарювання проводять відповідну процедуру (тендер), згідно якої проводиться закупка. Згідно до вимог українського законодавства, суб’єкти господарювання можуть працювати тільки в рамках законів України. Якщо є постачальник енергетичного вугілля — це суб’єкт господарювання, який працює за законами України.

Тетяна Трощинська: Він перереєстрований на території, підконтрольній Україні?

Володимир Кістіон: Він не тільки перереєстрований, він обов’язково повинен бути зареєстрований тільки на території, підконтрольній українській владі. Він працює за законами України, сплачує податки до українського бюджету, забезпечує виплату зарплати за українським законодавством. Ставити це під сумнів неправильно.

Тетяна Трощинська: Є інший момент, пов’язаний з монополією обленерго. Є крок до подолання монополії, є законопроект №5558, про який багато говорилося як про позитивний і важливий крок. Що звичайному споживачеві дає цей законопроект?

Володимир Кістіон: Це законопроект, який врегульовує питання платного використання газорозподільчих мереж. Мережі, збудовані за державні кошти, які знаходяться в державній формі власності, на даний час в користуванні облгазів, а не обленерго. Суб’єкт господарювання (приватна компанія облгаз) має сплачувати державі за користування державним майном.

Законопроект визначає форми і процедури, як повинна працювати ця система. Згідно до закону про ринок природного газу, заборонено передавати в господарське відання державне майно (розподільчі мережі) суб’єктам приватної форми власності на безплатній основі.

Щоб врегулювати питання оплати за користування держмайном, потрібно внести відповідні доповнення і зміни в законопроекти, що на даний час зроблено, внесено і зареєстровано у ВРУ законопроект №5558.

Тетяна Трощинська: В інформаційному полі є багато негативних речей стосовно українських доріг, а з іншого боку — це інфраструктурні реформи, помітні в віддаленому часі, оскільки потребують багато коштів. Почнемо з ПАТ «ДАК» Автомобільні дороги України». Спочатку було рішення її скасувати, потім призупинити скасування. В якому це стані зараз?

Володимир Кістіон: Хотів би почати відповідь на це питання з квітня 2016 року. 14 квітня був призначений новий склад уряду, який за короткий час задекларував свою програму. Один з пріоритетів роботи уряду в новому складі — питання призупинення руйнації і відновлення українських доріг.

Повертаючись до квітня, при попередній оцінці ситуація з українськими дорогами була дуже жахливою. Більше 95% українських доріг потребували відповідного ремонту.

Дороги — це ще й живий організм, який потребує щоденного догляду. Є визначення: поточне утримання автомобільних доріг (розчищення під час зимового періоду, освітлення, утримання об’єктів безпеки, покіс трави в літній період). Чим краще виконуються роботи по поточному утриманню, тим менше потрібно фінансового ресурсу на ремонт.

Коли оцінили, що ми маємо, стало зрозуміло, що рішення стосовно ліквідації ПАТ «ДАК» Автомобільні дороги України» потрібно принаймні відтермінувати. І урядом прийняте відповідне рішення про призупинку ліквідації даної компанії.

Це компанія, на яку покладаються обов’язки поточного утримання автомобільних доріг. Замовником поточного утримання виступають служби автомобільних доріг.

Як показав досвід, 2016 року, коли були проведені відповідні тендерні процедури на поточне утримання, тільки дана компанія запропонувала свої послуги з утримання. Виникає питання, якщо ліквідуємо цю компанію, що буде на перехідний період, поки приватник буде готовий виконувати роботи по поточному утриманню?

Прийнято рішення призупинити ліквідацію ПАТ «ДАК Українські автомобільні дороги», підвищити її інституційну спроможність, технічне оснащення для забезпечення поточного утримання українських автомобільних доріг. Пропозиції з виконання робіт можуть надавати й інші суб’єкти ринку, але для того, щоб пропонувати дану послугу, потрібно мати відповідні спеціалізовані механізми, персонал, техніку, час.

У нас є відповідний досвід утримання українських доріг суб’єктами приватного права власності: позаминула зима, Одеса. Коли випав сніг більший, ніж очікувалося, практично все стало. А в той період дану роботу в одеському регіоні виконувала приватна компанія, яка виявилась неспроможною забезпечити проїзд, безпеку і здоров’я наших громадян.

Ми стоїмо на позиції, що суб’єкти різних форм власності повинні працювати на ринку в однакових умовах. Але має заходити той, хто краще виконує цю роботу.

Тетяна Трощинська: Можливо, йдеться і про перенавчання і навчання людей?

Володимир Кістіон: Ви маєте рацію. Можна з першого погляду оцінити, наскільки компанія відповідає вимогам, наскільки можна очікувати якісний результат. Усі моменти позитивного результату розпочинаються з організації виконання робіт.

Рішенням уряду призначений новий в.о. керівника Укравтодору Славомір Новак. Це особистість, відома у Європі, яка розуміється на європейських стандартах, підходах, організації виробничого процесу. Це один з перших кроків, щоб підсилити інституційну спроможність Укравтодору як замовника виконання робіт, а ПАТ «ДАК» Українські автомобільні дороги» — підрядна організація.

Ще в проекті є план заходів. У першу чергу, стосовно реорганізації і ПАТ «ДАК» Українські автомобільні дороги. Я впевнений, що найближчим часом буде презентоване бачення і стратегія удосконалення  роботи Укравтодору. Комплексний підхід обов’язково дасть позитивний результат.

Тетяна Трощинська: Чи справді в Україні залишається потреба в комплексах вагового контролю?

Володимир Кістіон: Потреба є. Є вимоги щодо навантаження на дорожнє полотно. Якщо не буде забезпечено збереження відремонтованої дороги, вона не слугуватиме довго. Щоб зберегти її, потрібен відповідний контроль. У тому числі, ваговий.

На даний час є 34 мобільні вагові комплекси, які працюють досить динамічно. Сьогодні вони працюють на дорозі Київ-Житомир, завтра — Київ-Волинь (вони переїжджають). Але навіть цих вагових комплексів недостатньо, щоб забезпечити ефективну роботу по збереженню дорожнього полотна.

Тетяна Трощинська: З цього приводу щось пропонує бюджет 2017 року?

Володимир Кістіон: Ми навіть не говоримо про бюджет 2017 року, у нас є відповідне фінансування за рахунок міжнародних організацій, замовником виступає Міністерство інфраструктури. На даний час на завершальному етапі тендерні процедури із закупки ще 71 вагового комплексу.

Навіть з додатковою закупкою цього буде ще недостатньо. В рамках 2017 потрібно оцінити, наскільки вони забезпечують контроль, яка реальна потреба і прийняти відповідне рішення. Можливо, докупити вагові комплекси, щоб забезпечити збереження доріг.

Тетяна Трощинська: Як за вашою оцінкою запрацював акцизний збір, який мав піти в місцеві бюджети, щоб вони почали щось робити зі своїми дорогами?

Володимир Кістіон: Останні два роки з моменту запровадження підходів децентралізації місцеві бюджети отримали серйозний фінансовий ресурс. Якщо порівнювати з минулими роками, місцевий бюджет 2016 року збільшилися більше, ніж на 40 мільярдів. Органи місцевого самоврядування мають достатній фінансовий ресурс для виконання повноважень, які передбачені законом про місцеве самоврядування і повноважень, які передала їм держава.

Якщо говоримо про дороги, в бюджеті 2016 року акцизний збір з паливно-мастильних матеріалів був дохідною частиною до місцевого бюджету. Досить багато громад мали додатковий фінансовий ресурс.

Давайте подивимось на об’єктивізм цієї ситуації. Є територіальна громада, в якій розташовано 10 заправок — вона має суттєві надходження до місцевого бюджету, які спроможна використати. А поруч громада, яка не має жодної заправної станції. Ця громада більша, ніж попередня, і вона нічого не отримує. Це необ’єктивний підхід.

У рамках проекту закону про державний бюджет сформовані підходи соціальної справедливості між громадами та мешканцями. Цей акциз буде надходити до держбюджету, розподілятися та перераховуватися до місцевих бюджетів.

Тетяна Трощинська: Міністр інфраструктури Володимир Омелян говорив, що є узгоджена зі Світовим банком стратегія капітального ремонту доріг. Ви б могли сказати, про що саме йдеться і про які дороги?

Володимир Кістіон: Я думаю, не вистачить і години назвати всі дороги — це сотні об’єктів. Щоб роботи відбувалися не хаотично, а планово, а ми зрозуміли послідовність, ми оцінили загальну ситуацію. В рамках офіційної поїздки прем’єр-міністра до Вашингтона були досягнуті відповідні домовленості зі Світовим банком, який відгукнувся і долучив до оцінки міжнародних експертів. З вересня по грудень попрацювали міжнародні експерти, ми спільно сформували пріоритетність виконання ремонту українських доріг.

Пріоритетність дуже проста. Об’єкти, розпочаті в 2016 році, повинні бути завершені в 2017 році. В першу чергу, повинні бути відремонтовані дороги, які зв’язують обласні центри. Третій пріоритет — ремонт доріг, де органи місцевого самоврядування забезпечують співфінансування на виконання робіт. У такій послідовності ми формуємо плани на 2017 рік. Я думаю, для реалізації програми потрібен 2017-2018 рік —  і ми все-таки приведем до нормального технічного стану українські автомобільні дороги.

Але ми не зупиняємося над питаннями визначення пріоритетності. Нам потрібно все-таки сформувати стратегію розвитку українських доріг. Це обширний документ, який визначає і враховує всі фактори, які впливають на українські автомобільні дороги. Визначити це потрібно за туристичним потенціалом територій, потребами переміщення вантажів, потужністю української залізниці та водних шляхів. Ми повинні сформувати комплексну картину, як повинна виглядати мережа українських автомобільних доріг до 2025-30 року, щоб планово будувати, ефективно залучати кошти держбюджета і міжнародних фінансових організацій.

Тетяна Трощинська: 220 мільйонів доларів, тимчасово вилучені з кредитного портфеля Дорінвесту — це не означає, що міжнародні фінансові організації ставляться до нас з пересторогою?

Володимир Кістіон: Ні. Я би відповів просто — це ініціатива керівництва Укравтодору, щоб переосмислити поточну ситуацію і максимально ефективно використати кошти, які виділяються міжнародними фінансовими організаціями.

Нам непотрібно будувати дороги, які йдуть в нікуди. Реконструкція доріг за кошти міжнародних фінансових організацій розпочалася в 2012-2013 роках. Коли ставимо питання: куди ми будуємо дорогу і для чого вона потрібна, відповідь інколи відсутня.

Тетяна Трощинська: Що для вас, як для водія, є пріоритетним на дорозі?

Володимир Кістіон: Культура водіїв. Коли ми будемо поважати один одного, поступатися та цінувати один одного, автомобільний рух на українських дорогах підніметься на новий щабель.

Тетяна Трощинська: Яка реформа для вас є найпріоритетнішою з того, щоб ви могли зробити в рамках своєї посади?

Володимир Кістіон: Реформування Укравтодору і завершення реформування та приведення до відповідного нормального робочого стану української залізниці.

Тетяна Трощинська: Чи готові всі люди, які працюють в цих організаціях, до сучасного проектного менеджменту, управління великими кредитами, чи треба дотягуватися?

Володимир Кістіон: Потрібно дотягуватися. Коли ми зрозуміємо, що все можемо — потрібно міняти роботу. Коли людина відчуває, що щось недоробила — буде прогрес. Задовольнятися навіть позитивними результатами в поточному часі — це вже регрес. Потрібно постійно тягнутися вперед.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.