Слухати

Протести в Ірані не мають успіху, адже немає лідера, - Мішин

05 січня 2018 - 13:36
Facebook Twitter Google+
Що стоїть за «початком революції» в Ірані? Говоримо з кандидатом політичних наук Олександром Мішиним
Протести в Ірані не мають успіху, адже немає лідера, - Мішин / Програми на Громадському радіо

В Ірані понад тиждень тривали найбільші за останні 8 років акції народного протесту. Весь світ завмер в очікуванні – що буде з цією великою країною, де мешкає 80 мільйонів людей, і яка має певні важелі впливу.

Любомир Ференс: Всі чекали, що в Ірані щось буде у зв’язку з протестами, але, скоріше за все, нічого не буде, так?

Олександр Мішин: Іран – це дуже впливовий гравець на Близькому Сході. Можна сказати, що Іран – це центр шиїтської цивілізації, це окремий світ, це держава, яка має давню історію, яка має глобальний геополітичний проект, що полягає в експорті ісламської революції та розбудові глобального імамату. Ми вже є свідками цього процесу. Іран інвестує значні кошти в підтримання режимів-сателітів кількох держав близького сходу. Йдеться про Сирію, Ємен, дуже дружній до Ірану уряд Іраку. Тобто ми бачимо, що поступово країна формує свою позицію на Близькому Сході.

Любомир Ференс: З чим були пов’язані ці акції? Що сталося?

Олександр Мішин: В Ірані стався прояв народного гніву. Він охопив міста-периферії, і в меншій мірі протести відбувалися в столиці Тегерані. Якщо казати про чисельність цих акцій протесту, то вчора МЗС країни обнародував інформацію, що в них взяло участь за тиждень 42 тисячі осіб. Для масштабів Ірану це зовсім некритична маса. Якщо порівнювати з «Зеленою революцією», з тими протестами, які були після президентських виборів 2009-го року. В тих протестах взяли участь до 3 мільйонів осіб, тобто фактично тоді майже була досягнена критична маса, яка могла спричинити параліч державної влади в країні.

В поточних протестах критична маса не досягнута. І це одна із причини того, чому вони зараз пішли на спад. Можна вести мову про те, що уряд Ірану вжив заходів щодо стримування протестів, зокрема це блокування доступу до Телеграму, а Телеграм в Ірані використовують близько 40 мільйонів осіб, тобто це головний канал комунікацій.

Протести пов’язані з глибокою фінансовою економічною кризою, яку переживає Іран

Я дотримуюся думки, що протести в Ірані мають внутрішнє походження, це суто іранська проблема, і спроби уряду вказати на те, що за протестами в Ірані стоять зовнішні сили, зокрема Ірак, США і Саудівська Аравія, це дуже величезне перебільшення. Можна сказати, що перелічені країни майже ніяк не доклали зусиль до протестів.  

На мою думку, протести пов’язані з глибокою фінансовою економічною кризою, яку переживає Іран. Одна з причин цієї кризи – це режим санкцій, який діяв проти Ірану через те, що країна розробляла ядерну зброю. У 2015-му році за посередництвом США, Європейського Союзу та кількох інших держав санкції було знято, і Іран відмовився від ядерної програми, але наслідки для економіки лишилися значними.

Найбільша проблема в Ірані це інфляція. Тільки в цьому році інфляція склала 10%, а були роки, коли вона сягала і 40% на рік. Тобто фактично населення перебувало у стані постійного фінансового стресу, і люди не знали, як їм заощаджувати гроші. Ще за часів попереднього керівника в країні поширилися практика інвестування населенням коштів до фінансово-кредитних установ і різних спілок з метою захистити свої заощадження. Але останніми роками велика кількість цих фінансово-кредитних установ зазнала краху та збанкрутувала. І народ вбачає, що ці банкрутства – це спроба позбавити їх останніх фінансових збережень. І оскільки ці фінансово-кредитні установи в більшій чи меншій мір пов’язані з паралельною державою в Ірані – Корпусом  вартових ісламської революції, то люди мають великий гнів на уряд. І це одна з головних причин, що підштовхує народ до бунту.

Найголовніша больова точка цього протесту в тому, що він є справжнім, але лідерів немає

Анастасія Багаліка: Чи легко буде наразі погасити ці протести? На які больові точки протестантів можна натиснути?

Олександр Мішин: Як ми бачимо, протест пішов на спад, тому що в нього немає лідерів. В тих політичних силах, які є в країні, народ не бачить представників своїх інтересів, і не бачить сил, які були б спроможні запропонувати якусь програму, щоб істотно поліпшила життя населення. Найголовніша больова точка цього протесту в тому, що він є справжнім, але лідерів немає.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.