Слухати

«Громадське радіо» / Скачати зображення

«Ранкова хвиля». Ефір за 12 лютого. Частина перша

12 лютого 2016 - 10:22
FacebookTwitterGoogle+
Говоримо про те, чи можна навчитися мислити критично та про «незручних дітей». Також слухаємо музику

Надія Варгола, співзасновниця Фонду випускників України, розповідає про важливість критичного мислення: «Це наш перший всеукраїнський проект. Це те, що дуже необхідно Україні, і воно тут не розвинуте. Цей курс я пройшла два роки назад. В мене є мрія, щоб кожний громадянин пройшов цей курс. Він дуже цікавий. Він покриває певні упередження, які має кожна людина, якими можна навчитися керувати. Також там йдеться про реакції на подразники, ілюзії, аргументування, про те, як уникати маніпулювання. Зараз ми робимо переклад цього курсу разом з платформою Prometheus. У нас практично сформована команда перекладачів, потім ми зробимо вичитку, і розмістимо курс на Prometheus. Далі ми б хотіли максимізувати кількість учнів та студентів, що пройдуть цей курс. Ми хочемо створити конкурс для тих, хто пройде курс і подасть кінцевий проект. Будуть гарні призи: поїздки в Європу, літні табори. Наша мета — щоб до кінця року 20тисяч школярів та студентів почали проходити цей курс».

Далі Катерина Гольцберг, психолог, пояснює, чому діти — це не «продукти» власних батьків, а особистості: «Основная проблема современной школы — это то, что она ориентирована на родителей, а не на детей. Современный родитель — это человек бизнеса. Ему проще отдать ребенка на «аутсорсинг». Ему легче, чтобы кто-то за него выполнял его функции. Современный родитель амбициозен, ребенок для него в каком-то роде «материал». От школы он хочет получить «продукт». С тех пор, как так начало быть, школа начала становится коммерческой. Сегодняшний родитель — это ребенок 90-х годов. Он не был нужен родителям, они занимались работой. У него нет модели того, как это должно быть. Почему сейчас так популярны школы раннего развития? Родители приводят туда детей для того, чтобы «сверить» насколько он соответствует другим детям. Школа — это место, куда можно сдать ребенка, чтобы им не заниматься. Тут и теряется уважение к учителю, как к личности. Сейчас многие дети могут общаться с учителями без субординации. А это все идет от родителей. Ребенок сам знает, что учителям платятся деньги, чтобы ребенок хорошо учился. Это может быть репетиторство или прямая покупка оценок».

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.