Слухати

«Громадське радіо» / Скачати зображення

Рекомендації Ради бізнес-омбудсмена правоохоронцями поки що не враховані, — Грегірчак

23 червня 2016 - 12:18 171
Facebook Twitter Google+
Заступник бізнес-омбудсмена Ярослав Грегірчак зазначає, що правоохоронці можуть діяти на власний розсуд і тим самим гальмують справи щодо бізнесу

В ефірі «Громадського радіо» Ярослав Грегірчак із Офісу бізнес-омбудсмена розповідає про зловживання повноваженнями з боку правоохоронних органів у відносинах з підприємцями. Пан Ярослав зазначає, що Офіс зберіг близько 3,5 млрд грн для українського бізнесу, а 20% усіх скарг — це скарги саме на правоохоронців.

Ірина Соломко: Розкажіть про ваш звіт.

Василина Думан: Яким чином ви його готували?

Ярослав Грегірчак: Рада бізнес-омбудсмена була створена в якості консультативно-дорадчого органу при уряді, але це наш проміжний статус. Ми впливаємо, приблизно 3,5 млрд зберегли для бізнесу, так чи інакше наші дії призвели до позитивного ефекту. Наприклад, допомогли отримати компенсацію роботодавцям, чиї працівники перебувають у зоні АТО.

При створенні звіту ми базувались на статистиці та отриманих скаргах. Ми виділили чотири основні типи порушень: безпідставне відкриття кримінальних проваджень правоохоронними органами, відмова у відкритті кримінальних проваджень по заяві з її подальшою реєстрацією, необґрунтоване затягування перебігу досудового розслідування і зловживання на етапі слідчих дій.

Василина Думан: Хто лідер у безпідставному відкритті кримінальних проваджень?

Ярослав Грегірчак: Лідером є слідчі органи Державної фіскальної служби — податкова поліція.

Василина Думан: Як це відбувається? Маски-шоу?

Ярослав Грегірчак: Можуть бути і елементи маски-шоу, але, по суті, це використання статті КК, що передбачає кримінальну відповідальність за ухилення від сплати податків. Це ключовий інструмент, який використовує податкова, щоб відкрити кримінальне провадження. У нас є позиція Верховного Суду та Податкового Кодексу, яка не передбачає такої можливості, поки розмір податкового зобов’язання не вважається узгодженим. А таким він є після вступу в дію рішення суду.

У нас же за формальними документами відкривається кримінальне провадження, це використовують як елемент тиску. Повідомлення про підозру нікому не вручається, немає підозрюваних, свідків та інших фігурантів. Податкова може собі дозволити слідчі дії, має доступ до речей і документів, а це інший тип зловживань. Оскільки в нашому законодавстві терміни обмежуються критерієм розумності, такі кримінальні провадження можуть тривати роками.

Ірина Соломко: До вашого офісу було подано 925 скарг, з них закрито 402, відкрито 138, 80 розглядів і відхилено 305. Поясніть, що означає ця статистика? На підставі цих скарг ви формували звіти?

Ярослав Грегірчак: Так, ми це враховували. У нас є чіткі критерії щодо розгляду скарг. Не всі скарги стали справами. Так, ми не розглядаємо скарги одного підприємця на іншого, не розглядаємо випадки, що вже знаходяться в суді. Також є формальні критерії позовної давності (1 рік).

Василина Думан: Відмова у відкритті кримінальних проваджень. У яких випадках це спрацьовує?

Ярослав Грегірчак: Коли підприємець хоче зареєструвати відомості про вчинення кримінального порушення, але працівники можуть зловживати своїми повноваженнями і приймають рішення на свій розсуд. Вони не реєструють, кажуть, що це не містить ознак кримінального правопорушення.

Василина Думан: Ще розкажіть про затягування перебігу досудового розслідування і зловживання на етапі слідчих дій.

Ярослав Грегірчак: Це роблять всі правоохоронці. Після відкриття кримінального провадження має бути досудове розслідування. На якомусь етапі мають вручити повідомлення про підозру, далі — обвинувальний висновок і суд. А термін тривалості кримінального провадження окреслений тільки критерієм «розумності». В наших умовах це віддається на розсуд працівника правоохоронних органів. Це може тривати роками. А є ще й процесуальний керівник, який часто не дає закривати кримінальне провадження.

Василина Думан: Що ви рекомендуєте правоохоронним органам? Чи є рекомендації?

Ярослав Грегірчак: Кожен з наших звітів містить системні рекомендації. Ми пропонуємо, щоби кримінальні провадження про ухилення від сплати податків відкривались тільки після узгодження податкових зобов’язань. Зараз підприємець судиться щодо того, чи є у нього борг як такий, а податківці відкривають провадження, навіть коли ще немає рішення суду.

Також хочемо встановити обов’язок для слідчого прокурора повідомляти заявника про отримання цієї заяви, її реєстрації. Строк досудового розслідування треба обмежити чітко визначеним строком, щоб дати можливим обвинуваченим процесуальні права.

На етапі досудового розслідування — це коли приходять не ті люди, не туди і забирають не те або більше, ніж треба.

Ірина Соломко: Це така технологія тиску на бізнес?

Ярослав Грегірчак: З точки зору зовнішньої картинки — що може бути більш очевидним проявом тиску? Якби подібні зловживання не були системними, ми б їх не відображали у звіті. В частині рекомендацій по цій технології в контексті справ з айтішниками ми пропонуємо запровадити процедуру вилучення цифрових даних і уникнути вилучення самого «заліза». Також пропонуємо робити відеофіксації слідчих дій. Що не засвідчено на відео — не може прийматись як докази.

Ірина Соломко: Як ви оцінюєте ефективність роботи офісу в контексті імплементації цих рекомендацій?

Ярослав Грегірчак: Ми не маємо поки що жодного позитивного зруху, окрім роботи з Комітетом ВР з податкової і митної політики по імплементації рекомендацій по безпідставному відкриттю кримінальних проваджень.

Також ми продовжуємо системно працювати над створенням середовища, яке б дозволило імплементувати наші рекомендації.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.