Слухати

Революція у великому місті. Катеринослав у 1917

15 березня 2017 - 08:00
FacebookTwitterGoogle+
Історик Микола Чабан розповідає про революційні події 1917 року в Катеринославі (нинішній Дніпро)

Сто років тому  почалась лютнева революція. Страйки та бунти у Петербурзі призвели до падіння монархії. Для України це означало початок ланцюга революційних подій, на хвилі яких з’явилась Українська Народна Республіка. У великих містах українських губерній відбувались свої локальні зміни. У трьохсерійному проекті Громадського радіо «Україна напередодні революції» говоримо про революційний досвід Києва, Харкова та Катеринослава.

Микола Чабан: Під час Першої світової українці зі Сходу створили Галицький комітет і до його закриття в 1916 році допомагали втікачам з Галичини, які внаслідок війни опинились в Катеринославі. Для цих біженців вони організовували безкоштовні обіди та опікувалися дітьми. Загалом, звичайно, все йшло до революції, бо будь-які політичні прояви давились, а населення зубожіло. З катеринославських та інших газет видно, з якою радістю населення зустріло новину про повалення прогнилого царського режиму.

gorod_dypyyua_mmpervaya_myrovaya_voyna_1918_god.jpg

Катеринослав у часі Першої світової // oldcity.dp.ua
Катеринослав у часі Першої світової
oldcity.dp.ua

Українці скористалися моментом і разом з іншими силами організували «Свято волі», яке й пройшло в березні і виглядало як велика маніфестація. Окрім етнічних українців у політичному житті міста були добре представлені і євреї. Наприклад, у партіях більшовиків та меншовиків. Це було безпосередньо пов’язано з етнічним складом міста. Євреї як пригноблена верства суспільства створювала партії для захисту своїх інтересів.

Після революції у місті було двовладдя. Створювався локальний Український губерніальний комітет. Однак, українці у місті, на жаль, так і не спромоглися створити своєї щоденної впливової газети. Виходив щотижневик «Вісник товариства Просвіта», бо «Просвіта» відродилась одразу після революції. Виходила ще «Екатеринославская земская газета», за якою можна дуже добре простежити події революції в місті. У цій газеті з часом з’явилась українська колонка.

«Просвітяни» ухвалили на перших же зборах провести «Свято волі» і віче 12 березня 1917 року.

Одразу після революції політичні партії почали активну роботу. Оголошувались програми, організовувались зустрічі та маніфестації. Найбільший успіх у Катеринославі мали меншовики, але на події впливали й більшовики з їхніми популістськими гаслами. Це добре видно зі складу міської влади. Багато було й есерів. Все це можна добре простежити аналізуючи матеріали, що готувалися до виборів в Установчі збори, орган, який мав репрезентувати вибір всього народу. Але ми пам’ятаємо, чим це закінчилось – більшовики розігнали збори.

Андрій Кобалія: Для Катеринослава лютнева революція означала відновлення політичних свобод, українські, російські та єврейські партії розпочали свою роботу і підготовку до Установчих зборів. У попередній серії ми вже говорили про революційний Київ. Про події в Харкові ми окремо поговоримо у наступному подкасті.  

ekaterynoslav_v_1917_godu_mytyng_na_glavnom_prospekte_gorddypyyua.jpg

Катеринослав у 1917, мітинг на головному проспекті // oldcity.dp.ua
Катеринослав у 1917, мітинг на головному проспекті
oldcity.dp.ua

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.