Слухати

Ромські родини вимушені повертатися на окуповані території, — Зола Кондур

23 лютого 2016 - 11:37 71
Facebook Twitter Google+
У ромів є дуже багато проблем з соціальними виплатами, але тут накладається ще й проблема, що у багатьох ромів немає документів, паспортів, — Зола Кондур

На початку другої години програми «Ранкова хвиля» спілкуємося з журналісткою ромського інтернет-радіо «Чірікло» Золаю Кондур, яка розповідає про подробиці його створення та проблеми ромської громади в Україні.

index_5_4_0.jpg

Зола Кондур / «Громадське радіо»
Зола Кондур
«Громадське радіо»

Наталя Соколенко: Розкажіть про радіо “Чірікло”

Зола Кондур: Ромське радіо — це перше радіо на теренах СНД. Ідея створення радіо виникла завдяки ромському радіо “Патрін”, нашому партнеру, який знаходиться в Амстердамі. В наших програмах ми говоримо українською, ромською і російською мовами. Один з проектів, які будуть втілюватися на радіо — це розвиток ромської мови. За цей проект взявся молодий ром. Бо ромська мова не кодифікована.

Наталя Соколенко: А що означає не кодифікована?

У нас немає алфавіту. Ромська мова збереглася в усній формі. А походить вона з санскриту.

Дмитро Тузов: Ви будете приймати кирилицю чи латиницю?

Зола Кондур: Я за те, щоб приймати латиницю, тому що тоді ромським дітям буде легше вивчати інші мови.

Наталя Соколенко: Сьогодні і завтра у Києві відбудеться спільний проект Ради Європи та Єврокомісії “Правове та організаційне забезпечення діяльності органів влади щодо захисту прав і законних інтересів ромської громади в Україні. Контекст децентралізації”. Розкажіть детальніше.

Зола Кондур: Це проект Ради Європи та Єврокомісії, який розпочався у 2013 році, а Україна приєдналася до нього в 2014-му. Ідея проекту — налагодити тісну співпрацю між ромськими громадами і обласними та місцевими органами влади.

Наталя Соколенко: Який позитивний чи негативний досвід між ромськими громадами і керівниками цих об’єднаних громад?

Зола Кондур: Ми дуже багато проводимо зустрічей з місцевими та обласними органами влади, і коли я питаю чи  враховують вони потреби ромської громади, особливо зараз під час децентралізації, не завжди отримую позитивну відповідь. На цьому заході, який відбудеться сьогодні, ми хочемо презентувати нову ідею — це створення альянсу міст та регіонів з розвитку ромських ініціатив.

Дмитро Тузов: Ромське радіо працює в двох містах Європи: в Амстердамі і Києві. Розкажіть, а яка реакція ромської громади. Вас слухають роми?

Зола Кондур: Так, нас слухають. Чому ми намагаємося говорити українською, ромською і російською, бо нас слухають і в країнах Балтії, в Молдові, Білорусі. І навіть звертаються до нас із проханням висвітлювати їхню роботу або проблеми. Ми даємо можливість не лише ромським організаціям говорити про їх діяльність, а й самим ромам з громади розповідати про проблеми.

Наталя Соколенко: Які зараз найбільші проблеми у ромських громад на Донбасі?

Зола Кондур: Я буквально вчора розмовляла із ромами з Макіївки, вони ізольовані там, бо це окупована територія. Але у нас є інші території, підконтрольні Україні. І на цих територіях ми можемо допомагати ромам.

Зараз ситуація трохи вирівнюється. Але у минулому році до нас багато звертались, бо у ромів не було хліба, води. Вони по 5 днів сиділи без їжі. Багато було дітей і жінок, які потребували медичної допомоги, але її не отримували. Проблема також є із людьми з психічними захворюваннями, яких неможливо вивезти. Їхні рідні не можуть їх залишити там і тому залишаються з ними на Донбасі.

Наталя Соколенко: А соцвиплати отримують роми, які виїхали з тимчасово окупованих територій?

Зола Кондур: У ромів є дуже багато проблем з соціальними виплатами, але тут накладається ще проблема, що у багатьох ромів немає документів, паспортів. Або якщо і є паспорт, то немає реєстрації постійного місця перебування. І тому дуже важко довести, що ці люди з окупованої території Донбасу.

Дмитро Тузов: Як багато таких людей без документів?

Зола Кондур: Як наша ромська організація “Чіріклі”, ми працюємо в 12 областей України, з них більше 15 тисяч людей не мають тих чи інших документів. Були проблеми з затягуванням процесу переоформлення виплат на дитину. Ми тоді швидко звертались до Мінсоцполітики, і в інші установи. І вони реагують. Але були, коли вони вимагали поїхати у місце, яке покинули і знайти документи, бо архіву немає, не можна зробити копію. Але як може поїхати людина, коли ідуть бойові дії? Дуже багато людей повернулись на території Донецька, Луганська, тому що не змогли знайти тут житло, роботу елементарно не змогли адаптуватися.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.