Слухати

«Громадське радіо» / Скачати зображення

Росія більше не стратегічний партнер, а виклик для НАТО, — Микола Бєлєсков

10 липня 2016 - 11:15 256
Facebook Twitter Google+
Про підсумки саміту НАТО у Варшаві говоримо з експертом з міжнародної політики Миколою Бєлєсковим

В студії працюють журналісти Едуард Лозовий та Сергій Стуканов.

Сергій Стуканов: За кілька днів до початку саміту НАТО міністр оборони Польщі Антоній Мацаревич обронив таку фразу, що на зустрічі країн-членів Альянсу будуть ухвалені рішення, які змусять Росію відступити з території України? Чи такі рішення були?

Микола Бєлєсков: Основною метою саміту було посилення здатності країн НАТО для протидії можливій агресії Росії. Тобто завдання було — не допустити розширення агресії. Тому, очікування, які мав міністр оборони Польщі дещо не справдились.

Сергій Стуканов: Ключовий момент саміту — перегляд Альянсом ставлення до РФ. Якщо раніше Росію розглядали як надійного стратегічного партнера Альянсу, то відтепер РФ не є таким партнером, так?

Микола Бєлєсков: Офіційне формулювання в документах звучить так, що Росія є викликом. Але з іншого боку, потрібно згадати заяву керівника військового комітету Петра Паула, який під час першого тижня роботи саміту сказав, що Росія з одного боку — це виклик, а з іншого — це партнер у протидії іншим викликам. Тобто ситуація неоднозначна.

Едуард Лозовий: Складається враження, що відносно України закріплено статус- кво — все як було, так і буде. Крім комплексного пакету допомоги ми не почули нічого суттєвого.

Микола Бєлєсков: В основному розглядались питання навколо Мінського процесу, потім надання допомоги, і в кінці вже згадується, що, якщо буде воля українського народу та воля 29 країн-членів НАТО, то вони будуть колись розглядати наше членство в Альянсі.

Сергій Стуканов: Яке озброєння отримає Україна після цього саміту?

Микола Бєлєсков: Про летальну зброю на саміті НАТО не могло бути й мови. Тому що такі рішення не приймається на таких самітах. Буде надання технічної допомоги.

Сергій Стуканов: Тобто на саміті розглядались більш стратегічні лінії поведінки, а специфікація і конкретизація допомоги очікується в майбутньому. Україна після саміту мусить почуватися впевнено?

Микола Бєлєсков: Питання в тому, як Україна буде виконувати стратегічний оборонний бюлетень, тобто підводити себе до стандартів НАТО. І це стосується не тільки озброєння, а й створення чіткої для європейців системи командування. Тобто питання не в технічній допомозі, а в перебудові інституцій.

Сергій Стуканов: В 1997 році був підписаний акт про співробітництво між НАТО і Росією. Там йшлося, що Альянс, аби не дражнити РФ, не розміщуватиме на постійній основі значні військові підрозділи поблизу Російського кордону.

Але тепер ухвалено офіційне рішення, що з 1 січня 2017 року в трьох балтійських країнах, а також у Польщі з’являться міжнародні батальйони. Це певний відхід від цих домовленостей?

Микола Бєлєсков: В тому то й справа, що приймаючи це рішення, вони намагались максимально зберегти дух і букву цього рішення акту.

Фактично, НАТО на цьому саміті відкрив новий підхід до стримання, тому що попередження виникнення конфлікту базується на здатності однієї зі сторін нанести відразу непоправних втрат. І це стримання базуватиметься на тому, що Росія розумітиме, що в разі агресії вона зіштовхнеться з посиленням присутності НАТО. В цьому контексті Йенс Столтенберг згадує про перекидання чотирьох батальйонів в країни Балтії, сил швидкого реагування і сил підвищеної бойової підготовки.

Але рішення концепції НАТО не дають відповіді на головний виклик, наприклад, на дивізіон систем ППО, який розгорнутий у Калінінграді, і який у випадку необхідності дуже ускладнить НАТівцям перекидання сил у країни Балтії.

 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.