Слухати

Росія міняє стратегію ведення пропаганди, — експерт

01 жовтня 2016 - 15:29 220
Facebook Twitter Google+
В європейських країнах, і Фінляндії зокрема, Росія з метою кремлівської пропаганди розігрує карту страшного напливу мігрантів і біженців, — Марго Гонтар, співзасновниця проекту «Стоп-фейк»

14 556 148_1 119 141 794 840 837_1 038 376 500_n.jpg

Марго Гонтар // «Громадське радіо»
Марго Гонтар
«Громадське радіо»

Марго Гонтар, співзасновниця проекту «Стоп-фейк» розповідає про медіа конференцію в Фінляндії, де Україна ділилася досвідом щодо протидії російській пропаганді.

Євген Павлюковський: Що це був за захід і яким чином була представлена Україна?

Марго Гонтар: Це була медіа конференція «News Impact Summit» про журналістику та виклики, які постають перед нею. Ми виступали на панелі, присвяченій спостереженню за російськими медіа та тролями. Я ділилася досвідом «Стоп-фейк» та нашими спостереженнями стосовно того, як дезінформація поширюється у соціальних мережах.

Євгенія Гончарук: Як на це реагували слухачі, учасники панелі, особливо іноземці?

Марго Гонтар: Насправді всім іноземцям найбільше подобається історія про купюру з Гітлером. Російський «Перший канал» поширював інформацію, що в Україні 1000-гривнева купюра вийде з портретом Гітлера. У нас навіть є скріншот, і як тільки я його показую, зазвичай в Twitter зразу ж з’являються пости: «Немає Гітлера на купюрі».

Євген Павлюковський: Ще можна, мабуть, згадати тих самих з’їдених немовлят?

Марго Гонтар: Так, такі історії їх вражають. З того ж розряду фейк про те, що на території України є тренувальні табори для ІГІЛ. Для багатьох такі історії сприймаються із розряду: «Нічого собі! Таке справді може відбуватися».

Вони здивовані, що у нас російська пропаганда реалізується зовсім не так, як у них. Тобто у Росії змінюється тактика ведення пропаганди залежно від території. 

Євген Павлюковський: А якого характеру чутки Росія розповсюджує в Європі та інших країнах?

Марго Гонтар: Звісно, в Європі вони не можуть розігрувати карту, що всі навколо погані, а росіяни всіх врятують. Така тактика може діяти тільки у нас. В європейських країнах, і в Фінляндії зокрема, вони розігрують карту страшного напливу мігрантів і біженців.

Із розмов із фінськими колегами я також зрозуміла, що у них також відбувається щось на зразок проплачених мітингів. У Фінляндії навіть були загони людей, які ходили по вулицях, і закликали виступати проти біженців, щоб врятувати фінських жінок. Звичайно, ніяких прямих доказів немає, але сценарій дуже схожий.

Євген Павлюковський: Тобто ми можемо говорити, що для Фінляндії проблема російської пропаганди стоїть так само гостро, як і для України?

Марго Гонтар: У Фінляндії насадження кремлівської точки зору відбувається шляхом коригування дискурсу і головних питань, які розглядаються в суспільстві. Просто ми багато чого не бачимо. Можливо, для України Фінляндія — це сильна держава, яка перемогла Росію у війні. Ми вважаємо, що це вже Скандинавія, тобто група сильних країн Європи. Але насправді Скандинавія — це Норвегія і Швеція, а Фінляндія трохи відокремлена від них. Фінляндія теж має певні побоювання, що Росія — це страшна велика країна і, можливо, думає, що варто було б вступити до НАТО, але боїться, що Росія буде незадоволена.

Євгенія Гончарук: Чи не зменшився на сьогодні обсяг російської пропаганди?

Марго Гонтар: Насправді, зараз, мені здається, ситуація дещо гірша, ніж була. Тому що суспільство вже звикло до очевидних фейків, і їх стає все менше. Тепер з’являється набагато більше складних історій, в які залучено багато людей, хоча, зазвичай, це дуже сумнівні особи, спірні експерти, які точно займають прокремлівську або спірну до України позицію. І доводиться розкривати все це, паралельно рекламуючи кожного з них.

Зараз у рамках російської пропаганди відбувається багато інформативних і провокативних речей, які шкодять дискурсу і діалогу. Це може викликати агресію та недовіру у всіх до всіх, посилити кордони і антибіженські настрої у всіх країнах.

Євгенія Гончарук: Але ж не реагувати ми теж не можемо?

Марго Гонтар: Ми не мовчимо. Але доводиться розширювати зону того, що підпадає під поняття  фейк. Тому що спочатку маркувати інформаці було просто: фейк або ні, а тепер доводиться давати ще тлумачення контексту. Проблема в тому, що, якщо через певну втому від пропаганди ми перестанемо звертати на це увагу, почнеться подальше розповсюдження фейків і погіршення ситуації.  

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.