Слухати

«Громадське радіо» / Скачати зображення

Росія, війна і прислуга — як італійці сприймають Україну?

06 липня 2016 - 11:37 418
Facebook Twitter Google+
Катерина Зарембо із Інституту Світової політики зазначає, що Україні потрібна специфічна дипломатія з гламурним розмахом, щоб просувати власні інтереси в Італії

Василь Шандро: Чи є Україна хорошим партнером для Італії?

Катерина Зарембо: Таке партнерство дуже асиметричне, Італія для України більш важлива. Для Італії російсько-українська війна — не пріоритетний виклик для безпекової політики держави. Так, анексія Криму для них незаконна, але для Італії як для держави виклики не змінились. Крім того, слід відзначити теплі відносини Італії та Росії.

Василь Шандро: Чи за останні 10-15 років українці пізнають Італію з іншого боку? Адже раніше уявлення про Італію формувалось під впливом постатей, кінематографу та ЗМІ.

Катерина Зарембо: І Україні зараз бракує розуміння, що таке сучасна Італія. Окрім Берлусконі, для України серед італійських політиків є дуже важливі імена, але пересічні українці про них дуже мало знають.

Італія — специфічна країна, і у нас теж мало розуміння, як саме потрібно там працювати. Якщо Франція — це країна «от-кутюр», то Італія — «от-політік». Тут потрібний навіть, можливо, гламурний розмах, потрібно дивувати. Прийдуть та топ-захід у топ-місці. Це коштовна річ, але в Італії для просування українських інтересів та меседжів потрібні гроші.

Україні дуже пощастило з послом в Італії, Євген Перелигін присутній у ЗМІ, моментально реагує на будь-які неправдиві матеріали чи виступи італійських політиків, їздить по регіонах. Проблема в тому, що слова посла сприймаються як пропаганда від упередженої сторони. Для більшої уваги потрібні топ-фігури — президент, прем’єр, інакше ЗМІ важко зацікавити.

Василь Шандро: З яких джерел італійці дізнаються про українців? Який вигляд ми маємо в Італії?

Катерина Зарембо: Про Україну вони дізнаються передусім зі своїх ЗМІ. Але Україна не дуже цікава їхнім ЗМІ в контексті міжнародної політики. Італійці взагалі мало читають, там мало інтелектуальної преси. Частково таким джерелом є українська спільнота, але українські заробітчани — не джерело інформації про Україну як країну, вони не ретранслюють те, що відбувається у нас в державі. Часто це відбувається через реалії заробітчанського життя, вони інтегровані як люди, що працюють на низькооплачуваних посадах.

Є спільнота українських активістів, але вона нечисленна, в громади немає навіть свого приміщення. ІСП минулого року проводив опитування, як сприймають Україну в ЄС, в тому числі і в Італії. Топ-3 асоціації — це Росія, війна і прислуга.

Василь Шандро: Чи слід очікувати на підтримку Італії щодо європейської перспективи України?

Катерина Зарембо: Італія — більший друг України в цьому питанні, ніж прийнято вважати, це через правлячу партію. Було напрацьовано багато зв’язків, контактів, підтримка є. Італія схильна розвиватись відповідно до ключових гравців ЄС, наприклад, Німеччини. Тому можна говорити, що поки є підтримка Німеччини, то є підтримка Італії.

Тетяна Трощинська: Що можна привнести в ці стосунки?

Катерина Зарембо: Потрібно вживати більш стратегічних заходів. Нам треба інвестувати у стосунки між бізнесом і спортсменами. Це саме ці лідери громадської думки, до яких в Італії більше прислухаються, ніж до ЗМІ. Потенціал Андрія Шевченка під час українсько-російського конфлікту не був використаний. Якби він щось сказав, це важило би більше, ніж слова українських політиків.

Італія — партнер для бізнесу, це інвестиції та торгівля. Це партнер для експорту № 1 в ЄС. Важливо, як італійський бізнес почувається в Україні. А це близько 300 компаній. Крім того, в Італії існує стереотип, що обстановка для бізнесу в Україні несприятлива.

Василь Шандро: Як італійці ставляться до лідерства Німеччини та Франції в ЄС? Чи вони вважають лідерами себе?

Катерина Зарембо: В Італії немає стратегічної зовнішньої політики. Вона комфортно себе почуває в другій ланці європейської політики, якщо її інтереси виконуються і поважаються. Щодо України — то тут побутує думка, що ми — справа Німеччини і Франції, а в Італії є Середземномор’я. Вплив Росії важливий, але в останні два роки розуміння України значно збільшилось.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.