Слухати

Риженко: Близько 15% субсидій цього року оформили в електронному вигляді

27 листопада 2016 - 15:35 207
Facebook Twitter Google+
Голова Держагентства з питань електронного уряду Олександр Риженко каже, що надання суспільно-важливих послуг переведуть в електронний обіг протягом двох років

У розмові з «Громадським радіо» голова Державного агентства з питань електронного урядування Олександр Риженко підтвердив, що влітку цього року, на початку запровадження електронного обігу документів, деякі чиновники відмовлялися визнавати документи з електронним підписом, вимагаючи папери з «мокрим підписом». 

Пан Риженко також повідомив, що найбільше просунулися у запровадженні електронного документообігу Волинь і Дніпропетровщина. Силові відомства – МВС і міноборони – через свою специфіку відстають у просуванні заходів електронного врядування. Голова Держагентства заспокоїв українців, запевнивши, що надання звичайних послуг із впровадженням електронних послуг не припиняється. На його думку, електронне врядування не призведе до зменшення рівня безпеки владних органів.

Кирило Лукеренко: На минулому тижні був запущений проект «Прозорість і підзвітність у державному управлінні та послугах». На скільки років він розрахований? В чому його головний сенс?

Олександр Риженко: Це проект, який фінансується USAID та Посольством Великої Британії в Україні. Він розрахований на 5 років, має три головних компоненти – електронні послуги, відкриті дані та державні закупівлі. Саме на ці три напрямки спрямовані усі заходи цього проекту.

Кирило Лукеренко: Як людина, яка, наприклад, живе а Краматорську, відчує, що щось змінилося завдяки цьому проекту?

Олександр Риженко: Агентство відповідає у цьому проекті за реалізацію компонентів «електронні послуги» та «відкриті дані». Електронні послуги – це те, чого найбільше очікують мешканці від держави. Наприклад, мешканець Краматорську зможе оформити земельну ділянку чи зробити будь-які інші дії, зареєструватися підприємцем, держава повинна забезпечити надання цієї послуги  максимально швидко без зайвих довідок.

Кирило Лукеренко: Тобто через 5 років наш слухач або слухачка в Краматорську зможе зі свого домашнього комп’ютера знайти дані про, наприклад, своє майно та не буде зобов’язаний чи зобов’язана нести паперову довідку. Я правильно розумію?

Олександр Риженко: Я впевнений, що це буде навіть раніше. У нас амбітні плани. Ми розуміємо, що потрібен час на те, щоб громадяни дізналися, повірили, почали цим більш ефективно користуватися.

Кирило Лукеренко: Які довідки будуть скасовані завдяки цій системі?

Олександр Риженко: Цього року ми почали працювати над послугою щодо прийняття об’єкта в експлуатацію. Коли ви побудували будинок і хочете прийняти його в експлуатацію, на сьогоднішній день вам за паперовою процедурою потрібно його спочатку зареєструвати в Держбудінспекції. Потім з цією декларацією потрібно піти до реєстратора майнових прав. Після цього він видає свідоцтво про право власності. Ми робимо цю послугу повністю в електронному вигляді. Також ми оптимізовуємо процес. Є прийняті зміни до нормативно-правової бази, за яких державний реєстратор майнових прав не буде вимагати цю декларацію в паперовому вигляді. Буде організовано обмін між двома реєстрами для того, щоб він міг отримати її автоматично. Для вас буде достатньо подати декларацію в електронному вигляді і прийти до реєстратора  зареєструвати майнові права для отримання свідоцтва.

Наше завдання – спростити процес надання послуги, для чого потрібно вносити зміни в законодавство. Наступний етап – зробити ці послуги електронними.

Кирило Лукеренко: Бюджет проекту – 19 мільйонів доларів. Куди підуть ці гроші? Як український уряд бере участь в  цьому проекті?

Олександр Риженко: Уряд не має фінансових зобов’язань. В проекті беруть участь міністерство державного розвитку та торгівлі та Державне агентство з питань електронного урядування, які мають реалізовувати проект разом з проектним офісом.

Кирило Лукеренко: Наскільки українська бюрократія охоче йде на зміни?

Олександр Риженко: Це один з найбільших викликів. У нас є два типи державних органів. У перших повністю існує повна система документообігу. Закон вимагає, щоб при обробці документів державними органами обов’язково використовувався електронний цифровий підпис (ЕЦП). Це близько 15% всіх державних органів.

В інших вона знаходиться на певній стадії впровадження. Це може бути електронна реєстрація документів.

Кирило Лукеренко: Я чув від колег, що чиновники, отримуючи папірець, підписаний ЕЦП, шукають живий підпис і відмовляються вірити у справжність цього документу.

Олександр Риженко: Це було проблемою в перші два тижні запровадження електронного документообігу між органами влади.

Кирило Лукеренко: Наскільки я розумію, зараз ці речі стосуються вищих органів влади. Коли вони будуть стосуватися нижчих ланок?

Олександр Риженко: На сьогоднішній день в містах обласного значення є досить непогані впровадження. Часом міста ідуть попереду центральних органів влади. Є міста, в яких уже давно опрацьовують документи в електронному вигляді.

З районами складніше. Ми працюємо з облдержадміністраціями, а вони – з районами. З районами все добре у Луцькій, Дніпропетровській облдержадміністраціях.

Була прийнята концепція розвитку електронних послуг, яка передбачає, що протягом 2 років суспільно важливі послуги будуть переведені в електронний вигляд. 

Кирило Лукеренко: Що робити людям, які не вміють працювати з комп’ютером?

Олександр Риженко: Електронні послуги – це не відсутність можливості отримання послуг. Створюються мережі центрів надання адміністративних послуг. Люди зможуть отримувати послуги саме там. Сам процес отримання послуги спроститься завдяки електронному документообігу.

Цього року було переведено в електронний вигляд заяву на отримання субсидій. Ми хвилювалися, що багато громадян не зможуть її отримувати через відсутність комп’ютера, мережі. Але близько 15% субсидій цього року оформили в електронному вигляді.

Кирило Лукеренко: Чи існують плани освіти і навчання населення?

Олександр Риженко: В рамках проекту передбачено досить багато заходів з популяризації і з навчання. З цією проблемою стикаються всі країни.

Кирило Лукеренко: Наскільки передова Україна у порівнянні з іншими країнами?

Олександр Риженко: Існує рейтинг ООН по індексу розвитку електронного врядування. В червні було оприлюднено його зріз. Відповідно до цього рейтингу Україна піднялася на 25 позицій за два роки. Зараз вона на 62 місці.

Є інші рейтинги, які оцінюють, наскільки громадяни готові спілкуватися з урядом. У цих рейтингах ми ще більше піднялися.

Кирило Лукеренко: Які регіони найбільш успішні у впровадженні електронного декларування, а які відстають?

Олександр Риженко: Серед державних органів у нас є 10% «передовиків». В міністерстві економіки на сьогоднішній день одна із найбільш повноцінних систем електронного документообігу.

Успішні у впровадженні електронного декларування Волинська, Дніпропетровська області.

В міністерстві оборони, МВС немає такого прогресу, як в інших. Там інші вимоги до інформації, але там теж є позитивні зрушення.

Кирило Лукеренко: Наскільки електронний документообіг забезпечує секретність даних?

Олександр Риженко: У нас є окрема служба, яка забезпечує захист інформації. Практично вся інформація, яка на сьогоднішній день циркулює в міжвідомчому документообігу, як правило, відкрита. Інформація з грифом циркулює в папері.

Кирило Лукеренко: Які ваші найближчі плани на наступний рік?

Олександр Риженко: Ми маємо надію, що до 1 січня буде запущена послуга з реєстрації бізнесу. Також ми працюємо над збільшенням даних на порталі відкритих даних. На сьогоднішній день ми проводимо зустрічі з громадськістю, щоб зрозуміти, яка інформація потрібна найбільше. Також ми збираємося запустити пілотну взаємодію державних реєстрів для спрощення надання послуг.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.