Слухати

Що революційного готує новий закон «Про освіту»?

23 червня 2017 - 13:41
FacebookTwitterGoogle+
Що нового готує закон «Про освіту», який проходить обговорення перед голосуванням у другому читанні Верховною Радою?

Розповідає Оксана Макаренко, радниця міністра освіти України, співзасновниця ГО «Батьківський контроль» та «Смарт-освіта».

«До другого читання депутати внесли понад 1600 правок в законопроект, він ухвалений комітетом і піде в парламент на голосування найближчим часом.

Це базовий закон, який відкриває шлях до реформи. Там міняється і спосіб управління освітою, тобто менше влади централізованої, більше влади на місцях. Директори стануть виборними посадами, більше вони не будуть призначатися районними управліннями освіти. А самі районні відділи освіти будуть ліквідовані і перетворяться на партнерів закладів. Контрольну функцію буде здійснювати загальнодержавна інспекція. Директор буде обиратися на шість років, він має представити свою програму розвитку закладу, здобути підтримку, і його термін перебування на посаді має обмежуватися лише двома термінами. Тобто директор може бути на посаді максимум 12 років, тому що треба вивільняти дорогу молодим.

Крім того, міняється зміст освіти, результати навчання, форми здобуття освіти.

Сьогодні в школі, як в казці, — папа Карло вистругав Буратіно, дав йому букварик і відправив до школи. Всіх стругають під один стандарт, просто беруть і транслюють знання, які вже в ХХ столітті застаріли. Але не вчать дитину, як жити, як обходити якихось поганців Карабасів, не вчать, що гроші не ростуть на деревах, а їх треба заробляти, не вчать, як застосувати ці теоретичні знання в житті. Це треба змінити.

Звісно, всі науки залишаться, додається така компетентність як ініціативність і підприємливість, соціальні та громадянські компетентності. Відповідно з’являться нові дисципліни, нова концепція педагогічної освіти, бо вчителів треба навчити для цього.

Перевірятися будуть, як знання, отримані в школі, будуть застосовуватися на практиці. Тобто не будуть по сто разів розповідати, що не треба палити, а будуть запитувати, чи палиш ти чи ні, чи застосовуєш ти на практиці знання, що палити не можна.

В початковій школі змінюється підхід до класно-урочної системи, до кількості годин вивчення тем, тобто вчитель, будучи поруч з дитиною, матиме свободу, вирішуватиме сам, як їй краще допомогти засвоїти матеріал. Може вони підуть на вулицю, може до музею. Ну хто сказав, що краще для дитини буде вивчати цей матеріал біля дошки? Це все стає можливим, завдяки цьому новому закону.

Точилася дискусія про те, як вчителю потрібно підняти зарплату. І дійшли згоди, щоб зарплати вчителям прив’язати до прожиткового мінімуму, і визначити її в розвитку — чотири прожиткових мінімуми. Тобто мінімальна заробітна платня — це чотири прожиткові мінімуми. Далі приплюсовується розрядки, надбавки за вислугу років тощо. Плюс вчитель матиме зарплату на 20%, якщо він пройде сертифікацію. На сьогодні підвищення кваліфікації прив’язана до державних установ. Вчителі приходять, щось слухають, але це ніяк нікого не підвищує. В законі передбачено, що вчителі зможуть отримувати державну кваліфікацію не тільки в державних установах, а будь-де: на курсах підвищення, які для них цікаві, потім прийти в центр кваліфікації, показати, чому ти навчився, і отримати 20% заробітної плати», — розповідає Оксана Макаренко.

За словами Оксани Макаренко, з 2018-го року діти будуть навчатися чотири роки в початковій школі, п’ять років в середній школі, це базова освіта, і три роки в профільній старшій школі. Загалом 12 років. 

Повну розмову можна прослухати в доданому звуковому файлі.

Цю публікацію створено за допомогою Європейського Фонду Підтримки Демократії (EED). Зміст публікації не обов’язково віддзеркалює позицію EED і є предметом виключної відповідальності автора(ів). 
Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.