Слухати

Що заважає повернути в’язнів з анексованого Криму?

31 травня 2016 - 12:08
Facebook Twitter Google+
Керівниця прес-служби Державної пенітенціарної служби України прокоментувала перспективи повернення в’язнів з Криму на територію України, контрольовану українською владою, та проблеми, пов’язані з цим
Що заважає повернути в’язнів з анексованого Криму? / Програми на Громадському радіо

Керівниця прес-служби повідомила, що питання повернення в’язнів ДПтС підіймала ще у 2014 році. На той час «у чотирьох діючих установах на території Криму утримувалося майже 3300 осіб», — повідомила Катерина Денисюк.

Катерина Денисюк: Держава пенітенціарна служба України в межах своєї компетенції забезпечує правопорядок в установах. Коли виник конфлікт в Криму, вона неодноразово порушувала на державному рівні питання щодо можливості передачі засуджених для подальшого відбування покарання в Україну. Але функції конвоювання покладені на інше відомство. Тому засуджених, які перебували в тих установах, забрати було нереально в той час.

Остання звітність, яка надходила нам з установ тієї території, така, що станом на 1 квітня 2014 року в чотирьох діючих установах на території Криму утримувалося майже 3300 осіб. Тисяча — особи, взяті під варту. Решта — засуджені, вироки щодо яких уже набрали законної сили.

Відтоді зв’язок втрачений. Уточнених даних, скільки осіб утримується, скільки звільнено у нашому відомстві нема.

Євген Павлюковський: Чи є фінансова можливість забрати і утримувати цих в’язнів? За яким механізмом це може відбуватися?

Катерина Денисюк: Це міжвідомча співпраця. Важливо розуміти, що вирішення питання про передачу осіб з тих установ на територію України, яка контролюється владою, лежить у площині міждержавних зв’язків. Зараз, на жаль, правового механізму ще нема. Тому, якщо це питання буде врегульовуватись, ми передбачаємо, що будуть передбачені кошти.

Євген Павлюковський: Це лише засуджені з Криму чи з інших областей України теж?

Катерина Денисюк: Засуджені відбувають покарання в установах незалежно від прив’язки до територіальної приналежності. Тому там утримувалися засуджені як з Криму, так і з інших територій.

Будь-які питання при бажанні можна врегулювати у правовому полі. Найважливіше — особові справи, у яких містяться документи з вироками суду та особистими даними.

За нашими підрахунками в установах Криму утримується близько 500 осіб, щодо яких не було застосовано закон про амністію. Адже у нас був прийнятий цей закон, а в тих установах утримувались особи, щодо яких поширювалися його положення.

На жаль, влада в Криму не виконувала рішення судів. Потрібно вирішувати комплекс проблем, частина засуджених потребує перегляду справ. Це питання до судів, які приймають відповідні рішення. Але, безперечно, це громадяни України, засуджені судами України, тому на них поширюється чинне законодавство України.

Механізми повернення ув’язнених на територію України з’ясовували також із правозахисницею Тетяною Печончик.

Ірина Соломко: Що можна зробити, щоб повернути їх?

Тетяна Печончик: Нещодавно уповноважена з прав людини у РФ Тетяна Москалькова поширила заяву, що Україна не хоче забирати своїх засуджених. Але це неправда. Україна вже два роки підіймає питання, щоб їх забрати. З Еллою Памфіловою, попередницею Москалькової, українська уповноважена з прав людини Валерія Лутковська два роки вела переговори, щоб забрати в’язнів, які хочуть відбувати покарання на території материкової України. Ми не знаємо точну кількість в’язнів, які хочуть цього, але на той момент точно було кілька десятків заяв.

РФ хоче видати нам цих осіб на підставі Європейської конвенції про обмін засудженими особами. Якщо Україна забере їх з Криму на підставі цієї конвенції, означатиме, що вона визнає Крим територією Росії. Очевидно, це завелика ціна. Тому уповноважена ВР з прав людини наполягає на тому, щоб був винайдений спеціальний механізм для передачі цих засуджених. Вона хоче залучати до цього РЄ та інші міжнародні організації, які б виступили посередниками, щоб такий механізм був винайдений і люди були видані Україні.

Але є і те, що частина засуджених переміщені на територію РФ. Конвенцію можна було б застосувати щодо них. У такому випадку, правових бар’єрів нема.

На момент окупації в Криму було 3000 в’язнів. Зараз у нас нема доступу до інформації, скільки їх там. Ми намагаємось зібрати інформацію, скільки їх і скільки переміщено на територію Росії. Згідно з міжнародним гуманітарним правом, держава-окупант не має права переміщувати населення з окупованої території на свою територію.

Прослухати розмову повністю можна тут.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.