Слухати

Щоб менше платити за електроенергію, потрібно встановлювати тризонні лічильники, — Зінченко

02 лютого 2017 - 14:30 473
Facebook Twitter Google+
Напередодні підвищення тарифів на електроенергію говоримо про енергоефективність

В нашій студії Роман Зінченко, який представляє організацію Greencubator.

Дмитро Тузов: Є думки, що Україна може бути сильною, якщо вона бути енергоінноваційною, впроваджуючи нові технології. Що в нас відбувається з впровадженням енергоефективності в країні?

Роман Зінченко: Ми зараз бачимо інтенсивну реакцію на нові рівні платежів. Проблема цих платежів в тому, що в них абсолютно неправильно сформульована передумова. Урядова команда, яка займалася цією реформою, зробила все правильно, крім однієї речі: вона допустила термін, який називається підвищення тарифів. Насправді, відбулося скорочення рівня субсидування населення. Україна мала значну частку бюджету, яка йшла на те, щоб годувати енергокомпанії.

Якби правильна формула була в ефірі хоча би півроку, то вона би трошки стимулювала споживача почати робити активніші кроки для своєї енергетичної оборони.

Якщо ми зараз подивимося на будинки, то побачимо, що в них різний рівень платежів на квадратний метр, і це добре і правильно, тому що ти платиш за те, скільки спожив твій будинок, в залежності від його дірявості. Через ціновий сигнал люди нарешті мотивуються об’єднуватися, щоб робити свої будинки енергоефективними. Адже демонетизовані субсидії демотивують споживача працювати над тим, щоб управляти своїм енергоспоживанням. З цим наразі доведеться попрощатися, мають з’являтися соціальні звички.

Коли люди починають інвестувати в свою енергоефективність, разом міняють свою поведінку, такий вибір дає хороші результати. Наприклад, абсолютно ідентичні за проектом будинки з однаковою кількістю мешканців, але в одному встановлений лічильник, а в іншому — ні, дають різниці в платіжках до 70%. І ці встановлені лічильники дуже швидко окупаються.

Але ми бачимо великий супротив від самих мешканців, які говорять, що нам винний мер, ЖЕК і хто завгодно. І це помилкова позиція, яка нас переслідує з радянських часів.

Наталя Соколенко: Є ще супротив монополіста, який знімає будинкові лічильники начебто на повірку. Або такі лічильники крадуть. Що з цим робити?

Роман Зінченко: Я маю підозру, що специфічний серійний прилад, який пронумерований, навряд чи можна збути на вторинному ринку. Я абсолютно переконаний, що епідемія крадіжок має за собою іншу мету, ніж збут лічильників. Вона має за собою інтерес залишати будинки на споживанні за нормами. А ті норми гарантують наддоходи монополістам.

І тільки тоді, коли споживач є активним гравцем, і говорить, що хоче звільнити цю компанію, яка знімає лічильники, і взяти іншу керуючу компанію, він зможе забезпечити добробут. Нам потрібно створювати цей механізм та знаходити тих енергетичних героїв, які зробили нижчими платежі сусіда.

Великою частиною енергоефективності є поведінкові зміни. І така складова поведінкових змін, на жаль, не на порядку денному в нашому уряді. Причина полягає в тому, що всі дуже бояться порушити соціалістичну традицію, коли комунальні послуги були майже безкоштовними. Але всі забувають, що до нас приходять дуже багато послуг з дорогої сфери, і вони стають масовими. Наприклад, 20 років тому мобільний зв’язок був надзвичайно дорогим, а тепер кожна бабуся має 2 сім-карти.

Ми можемо дати ці нові послуги, коли люди голосують своїми грошима. Ти можеш відкривати взимку кватирку, але ти повинен за це заплатити.

 

 

Дмитро Тузов: Але ж цього не відбувається?

Роман Зінченко: А тому що нам потрібно відходити від патерналізму як від дуже шкідливої радянської спадщини, і переходити до того, щоб надавати більше можливостей споживачу. В той момент, коли споживач має можливість вибору компанії і енергетичних провайдерів, з’являється зовсім інший результат. Нам потрібно це почати запроваджувати.

Дмитро Тузов: В березні очікується нове підвищення тарифів на електроенергію. Наскільки вмотивованим воно є, на вашу думку?

Роман Зінченко: З одного боку, якщо говорити про ринок теплової енергії, ми більш-менш відійшли від субсидування населення, воно продовжується в інших формах. На ринках електроенергії спостерігаються тривожні речі, пов’язані з тим, що ми починаємо втрачати конкурентоспроможність. Ризики полягають в тому, що наші тарифи для бізнесу стали вищими, ніж тарифи для бізнесу в Європі. І це скорочує бізнес-активність іноземних компаній тут.

Якщо ми говоримо про населення, то тут також є своя складова. Адже ми всі добре платимо за Роттердам +. Це схема закупівлі вугілля, яка співвідноситься із цінами на Роттердамській біржі. Якщо у випадку з газом ми в цьому виграли, то везти вугілля з окупованої території, наче воно везеться з Роттердаму, виявилось невигідно.

Дмитро Тузов: На що сподівається уряд в цій бізнес-моделі? Знову на субсидії?

Роман Зінченко: Я думаю, що уряду потрібно прискорювати ту частину роботи, коли споживач отримує можливості ефективно справлятися навіть при підвищених тарифах.

В мене є знайомі, які говорять, що деякі інвестиції допомогли їм знизити споживання електроенергії вдвічі.

Дмитро Тузов: Які це інвестиції? Це двозонні лічильники?

Роман Зінченко: Так, а ще краще — це тризонний лічильник. Я би на місці держави запровадив їх масове використання.

Дмитро Тузов: Чи є вони в продажу?

Роман Зінченко: Так, але, нажаль, енергетичні компанії пропонують двозонні лічильники, хоча тризонні краще.

Ця третя зона в лічильнику — це пікове тарифоутворення. Тобто вона працює зранку і ввечері, і мотивує споживача перенести прання чи випічку з цього часу на інший, адже в цей час тариф буде найбільший. В даному випадку це хороша практика, яка допомогла згладити цей вечірній і ранковий пік.

В нічній зоні тариф буде найнижчій, вдень — середній.

Дмитро Тузов: Хто може монтувати ці лічильники?

Роман Зінченко: Встановлення таких лічильників — відповідальність енергокомпаній. Наприклад, сервісні центри «Київенерго» їх пропонують, вони є в продажу. Здається, його ціна 1200 гривень. Ви підписуєте іншу форму контракту, встановлюється цей лічильник, і ви можете користуватися іншими тарифами.

По-друге, багато дрібного обладнання тягне дуже багато споживання: заміна звичайних лампочок на лед-лампи дають хороший результат, теплий ламповий холодильник «Дніпро» може бути шаленим споживачем електроенергії. Ми маємо проаналізувати, чи завжди нам потрібна гаряча програма прання, можливо, ми можемо деякі речі прати при температурі 30 градусів. Чи завжди нам потрібна мікрохвильова піч, можливо, в якихось випадках ефективніше розігрівати на газу? Чи завжди нам потрібно кип’ятити повний чайник, коли ми хочемо випити лише одну чашку кави?

Такі невеличкі кроки в довгостроковій перспективі дають чудові результати.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.