Слухати

Те, що землю скуплять за безцінь, коли відмінять мораторій на її продаж, — це міф, — Дмитро Ливч

03 березня 2017 - 07:16 504
Facebook Twitter Google+
55 депутатів Верховної Ради подали звернення до Конституційного Суду про відміну мораторію на землю

Про це поговоримо з Дмитром Ливчем, проектним менеджером EasyBusines.

Ірина Соломко: Чи можна очікувати, що це звернення переломить ситуацію і ми почнемо виходити на прийняття якихось рішень в контексті мораторію?

Дмитро Ливч: Так, питання мораторію — це питання семи мільйонів українців, яким надали землю в користування, але не дали право нею розпоряджатися. І 15 років цим правом українців влада нехтує.

Зараз ми знаходимось на важливому переломному етапі, коли ми можемо очікувати консолідацію позиції як експертного середовища, землевласників так і влади в тому, що мораторій потрібно відміняти і потрібно створювати вільний ринок землі в Україні.

Ірина Соломко: 7 мільйонів українців — що це за цифра? Звідки вона?

Дмитро Ливч: В 2001-му році відбувся перший етап земельної реформи, коли сім мільйонів громадян України отримали паї або земельні наділи у розпорядження. Але 15 років ці люди не мають права розпоряджатися цією землею — ні продати, ні обміняти, ні взяти кредит під заставу цієї землі, так як земля не є активом. Вона є мертвим активом в руках українців.

Питання мораторію — це питання семи мільйонів українців, яким надали землю в користування, але не дали право нею розпоряджатися

Дмитро Тузов: Критики вам скажуть, що зараз не найкращий час, що ціни будуть найнижчими, земля буде скуплена за безцінь, громадяни України залишаться без землі, а це найголовніший ресурс. У зв’язку з цим виникає питання термінів. Коли найдоцільніше це робити?

Дмитро Ливч: Найдоцільніше це робити було вчора. Ми повинні були зробити це набагато раніше.

Якщо ми говоримо про ціни, то ціни на землю немає, тобто немає співвідношення попиту і пропозиції, немає ринку на землю. Є нормативно-грошова оцінка землі, від якої відштовхуються при встановленні вартості оренди.

Всі ті положення, які ви назвали, що землю скуплять за безцінь, є міфами, це стереотипи, які існують в суспільстві.

Дмитро Тузов: Чому стереотипи? Люди в основному поздавали свої наділи в оренду і власниками їх назвати дуже складно.

Дмитро Ливч: В цьому є основна проблема. 55% землі знаходиться в оренді. Орендна ставка — 900 гривень на рік за один гектар. Це невеликі гроші.

МВФ в своїх меморандумах неодноразово наголошував, що вільний ринок землі в Україні має бути, і він має бути прозорим

Ірина Соломко: Якщо Конституційний Суд через якихось півроку прийме рішення про відміну мораторію, що буде далі? Це говорить про те, що в один момент у нас з’явиться ринок землі? І яким він буде?

Дмитро Ливч: Так. МВФ в своїх меморандумах неодноразово наголошував, що вільний ринок землі в Україні має бути, і він має бути прозорим.

Дмитро Тузов: Як працюватимуть ці всі ринкові механізми з точки зору ціни на землю?

Дмитро Ливч: Ціна формується на співвідношенні попиту і пропозиції. Якщо говорити про Україну, то тут це співвідношення є дещо викривленим, так як немає ринку. Попит є нееластичним, тобто потенційні покупці не відмовляються при підвищенні ціни, а пропозиції є еластичними, тобто населення буде більш готове продавати свою землю, якщо ціна буде зростати. Ми маємо дійти до граничного значення ціни, на якому ринок стабілізується.

Річ у тому, що громадяни не зобов’язані продавати свою землю, але в них з’являється право. Ніхто не пропонує продавати землю за зниженою ціною, ніхто не пропонує людям обов’язково її продавати. Їм дають право.

Ніхто не пропонує продавати землю за зниженою ціною, ніхто не пропонує людям обов’язково її продавати. Їм дають право

Ірина Соломко: Ви ж знаєте, що в нас є політики, які хапаються за вила та за списи, і кричать, що ми не дамо продати землю, тому що земля — сакральна річ. Люди, які мають цю землю, підтримують таких політиків чи все ж таки хочуть мати землю, як товар, щоб її продавати?

Дмитро Ливч: Тут питання обізнаності населення і того, як в медійному дискурсі підіймається питання земельного ринку.

Дійсно, є певна група політиків, які зацікавлені в тому, щоб зберегти статус кво, аби зробити квазі-ринок.

Зробивши величезний аналіз міжнародного досвіду, проаналізувавши 60 країн, які проводили земельну реформу, є висновок, що ринок має бути ліберальним і він має існувати.

Дмитро Тузов: Як ви вважаєте, чи мають право іноземці скуповувати цю землю громадян?

Дмитро Ливч: Я вважаю, що обмеження прав купівлі землі іноземцями є обмеженням попиту.

Дмитро Тузов: Тоді все ж таки існує ризик, що громадяни, з огляду на економічну кризу, цю землю продадуть. Потім з’ясується, що вони її продали за безцінь, але це буде потім.

Дмитро Ливч: Це стереотипи, а ми намагаємося говорити цифрами і фактами. В Румунії, наприклад, середньорічне зростання ціни складало 37,5%. А частка іноземців, які купили землю, складала не більше 10%. І 10% — цей найбільша частка в світі, якою володіють іноземці в конкретній країні. Тому ми нівелюємо цей ризик тим, що потрібно забезпечити ринкові механізми.

Дмитро Тузов: Чому МВФ так поспішає? В Україні не існує ще земельного банку, немає навіть аудиту всіх площ, ми навіть не знаємо кількості землі, тобто не проведено жодних підготовчих робіт. А нам виставлять такі серйозні терміни — березень-квітень цього року. Чому такий поспіх?

Дмитро Ливч: Бо земельна реформа — це структурна реформа, яка може забезпечити запуск економіки.

Дмитро Тузов: Ви вважаєте, що Україна зараз готова так негайно створити ринок землі?

Дмитро Ливч: Наша позиція ґрунтується на тому, що Україна готова до ліберального ринку, і земельна реформа за наступні 10 років може стимулювати розвиток економіки.

Ірина Соломко: Ми вже говорили, що багато політиків використовують цю тему. Чому, наприклад, партія «Батьківщина» готова була ставити намети минулого року, щоб захистити землю від продажу. Який в цьому їх інтерес, якщо це не відлуння в людях?

Дмитро Ливч: Перша причина — електоральна підтримка. Друга — політичний інтерес і можливість здавати в оренду землі державного призначення. В парламенті є аграрне лобі.

Дмитро Тузов: Але великі аграрії і мають бути зацікавлені, щоб був наведений порядок в цьому питанні.

Дмитро Ливч: Безперечно, аграрії мають бути зацікавлені в тому, щоб ринок працював, але ті аграрії, які зацікавлені в довгостроковому розвитку свого бізнесу.

Дмитро Тузов: Ми констатуємо, що немає зараз консенсусу в цьому питанні. Що робити, щоб швидко переламати цю ситуацію, адже в березні мають бути прийняті відповідні законопроекти? Чи не призведе це до чергової політичної кризи?

Дмитро Ливч: Тут є дві складові — консолідація з боку експертного середовища і тиск громадськості, та комунікація з населенням і покращення обізнаності.

 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.