Слухати

Троєщина і Позняки влітку перегріваються вище норми, комфортніше жити в Голосієві, — ГО «Зелена хвиля»

30 березня 2017 - 13:35 1122
Facebook Twitter Google+
Як жити в умовах смогу, зникнення зелених зон під тиском новобудов?

Про це поговоримо з виконавчою директоркою громадської організації Українській екологічний клуб «Зелена Хвиля» Олександрою Халаїм.

Василь Шандро: Чи можемо ми говорити, що Київ залишається самою зеленою столицею Європи? Чи це вже міф?

Олександра Халаїм: На жаль, ситуація складається таким чином, що визначення Києва як найзеленішої столиці Європи вже відривається від реальності, але завдяки нашому національному парку Голосіївський, який входить в межі міста, та наявності великих лісових масивів, збалансовує цей процес. Але наші забудови і планування міста, яке вибудовується на лівому березі, цю ситуацію погіршує.

Тетяна Трощинська: Чи є якісь норми, які б вимагали від забудовника насаджувати дерева?

Олександра Халаїм: Так, ці норми є, і 25% озеленення має бути в житлових масивах.

Тетяна Трощинська: Ви говорите, що Голосіїв рятує весь Київ, але він далекий від Троєщини і Позняків.

Олександра Халаїм: Так, звичайно. Минулого року ми робили дослідження, яке показало, що кількість зелені впливає на розподіл температур в місті Києві. Ми отримали аналіз супутникових знімків показав, які показують, яка є температура поверхонь по Києву та відсоток озеленення по мікрорайонах Києва. Вийшло, що Троєщина і Позняки — це масиви, які прогріваються найбільше. Літня температура поверхонь там сягає 35˚С, і там найнижчий рівень озеленення — 0,10% з тих 25%, які мають бути за ДБН.

На Оболоні температура влітку тримається на рівні 34-35˚С влітку, рівень озеленяв складає 10-15%.

Найпрохолодніше в нас в Голосіївому, Святошині і Сирцю. Тут температура не перевищує 30˚С, а рівень озеленення становить 40%.

Наше дослідження показало, що ці норми мають бути дотримані і мають під собою підґрунтя для того, щоб їх дотримуватися.

Проблема новозабудов також полягає в тому, що там ще маленькі дерева, відповідно потрібен якийсь час, щоб рівень озеленення в цих районах досяг відповідного рівня.

Тетяна Трощинська: Як врятувати самого себе, живучи на 14-му чи 16-му поверсі на Позняках, коли твій балкон виходить на сонячну сторону?

Олександра Халаїм: Чим більше ви будете саджати рослин в себе в квартирі, тим кращим буде мікроклімат в ній.

Василь Шандро: Які прогнози можуть бути, якщо спостерігатимуться такі тенденції?

Олександра Халаїм: Прогнози невтішні, адже температура в місті Києві поступово зростає. І температура влітку в самому місті більша, ніж у передмісті десь на 2˚С, і буде збільшуватися надалі.

З кінця 2016-го року разом з міжнародною організацію «350 орг» ми ініціювали інформаційну кампанію «Міста для життя», яка передбачає оновлення тексту стратегії, яка була розроблена в 2013-му році, по адаптації міста Києва до змін клімату.

Тетяна Трощинська: Чи сприяє більша кількість дерев тому, щоб зник той смог, який ми спостерігаємо останнім часом в Києві?

Олександра Халаїм: Зміни клімату призводять до збільшення хвиль тепла, тобто кількості днів, коли середня температура перевищує 30-35˚С. Це створює острови тепла, тобто осередки в місті, які мають високу температуру поверхні, яка не знижуються навіть в ночі. Ми маємо певну кількість торфовищ поблизу Києва, які починають горіти. Відповідні, всі ці дрібні частки горіння попадають у повітря, і якщо немає вітру, ми маємо прояви смогу в місті.

Підходити до вирішення цієї проблеми потрібно системно, і ті самі зелені зони зможуть зменшити кількість пилу в повітрі та очищувати його.

Тетяна Трощинська: Чи побачили ви за два роки, що міська влада займається цим питанням? Адже тематика парків, скверів та озеленення була провідною в передвиборчій кампанії Віталія Кличка. Куди поїхати в Києві, щоб подивитися, що там вже зелено?

Олександра Халаїм: На жаль, можу сказати, що якихось дуже суттєвих змін як на системному, так і на локальному рівні, ми не спостерігали. Натомість, ми маємо більше новин, які стосуються несанкціонованої вирубки та неправильної обрізки дерев весною.

Ми сподіваємось в квітні цього року зустрітися з агрономами «Зеленбуду» та презентувати результати нашого дослідження, щоб вони замислись на видами дерев, які саджати та про те, які саме зелені зони будувати.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.