Слухати

Три юридичні перемоги України в Міжнародному суді ООН: думка експерта

20 квітня 2017 - 10:06
FacebookTwitterGoogle+
Міжнародний Суд ООН визнав обґрунтованість позиції України та зобов’язав РФ вжити заходів для припинення та недопущення подальших порушень Конвенції про ліквідацію усіх форм расової дискримінації

Разом із тим Міжнародний суд ООН не визначив додаткових заходів щодо РФ за конвенцією з фінансування тероризму. Коментує професор міжнародного права Микола Гнатовський:

«Ніякого рішення Міжнародного суду поки що нема. Це наказ і попередні тимчасові заходи, покликані на дуже ранній стадії розгляду спору забезпечити його предмет – щоб права, про які йдеться у заяві України, не порушувалися й надалі. По суті суд нічого не розглядав, це лише попередня стадія.

Але на цій стадії можна зробити багато цікавих спостережень:

1. В частині Конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації у Суду вже був прецедент і схожа ситуація 2008 року, коли Грузія зверталася до РФ у зв’язку із подіями у Південній Осетії. Тоді Міжнародний суд ухвалив тимчасові заходи, але надзвичайно загального і абстрактного характеру. І також ухвалив їх щодо обох  сторін – обидві сторони були зобов’язані судом не погіршувати ситуацію із дотриманням прав, передбачених у цій конвенції. Навіть таке попереднє рішення суду далося важко, голосування було 8 суддів – за, 7 –  проти.

У нас тут разюча відмінність. По-перше заходи не абстрактні. Конкретно йдеться про представницькі органи кримськотатарського народу, конкретно про Меджліс, освіту українською мовою. Навіть у питанні про Меджліс, яке викликало найбільш активний спротив Росії, більшість суддів висловилися за – д12 проти трьох. Це теж важливо з точки зору оцінки перспектив подальшого розгляду.

2. Що стосується конвенції про боротьбу із фінансуванням тероризму, суд визнав наявність у себе prima facie юрисдикції — юрисдикції на перший погляд. Буде визначатися, чи є вона, чи ні, але на перший погляд є – і це плюс. Щодо того, що там нема конкретних заходів, які б суд наказав вживати негайно щодо фінансування тероризму, то думаю, тут нема підстав для поганих висновків, бо суд по суті запросив Україну посилити свою позицію, надати більше аргументів, які будуть використані не для тимчасових запобіжних заходів, а для розгляду справи щодо наявності у суду юрисдикції,плюс, будемо сподіватися, у разі позитивного висновку і розгляду пор суті.

3. Хочу звернути увагу на цікавий пасаж в цьому наказі Міжнародного суду, де він говорить, що не зобов’язує, але очікує від сторін, що вони будуть дотримуватися Мінських домовленостей про врегулювання ситуації в східних областях України, що було підтримано Радою Безпеки ООН. Це було адресовано і Україні, і Росії як сторонам. Це цікава ремарка і, думаю, її загалом треба сприймати позитивно.

Тетяна Трощинська: Чи означає ця ремарка, що фактично Міжнародний суд визнає Росію стороною Мінських домовленостей?

Микола Гнатовський: Там так не написано але по суті про це йдеться. Цей наказ адресовано обом сторонам, тому він очікує, що Росія теж буде дотримуватися своїх зобов’язань. Тому по суті так, хоча суд використовує дуже обережні формулювання, щоб не упереджувати рішення, які буде в майбутньому приймати у цій справі. А розгляд цієї справи по суті займе багато часу, йдеться не про один рік.

Цю публікацію створено за допомогою Європейського Фонду Підтримки Демократії (EED). Зміст публікації не обов’язково віддзеркалює позицію EED і є предметом виключної відповідальності автора(ів). 
Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.