Слухати

У Києві безліч нелегальної реклами, а демонтують легальну, — експерт USAID

13 травня 2017 - 12:31 220
Facebook Twitter Google+
В Києві на центральних вулицях почали демонтувати рекламні борди. Обіцяють скоротити рекламні конструкції аж вчетверо

З Олександром Плівою, експертом Програми USAID «Лідерство в економічному врядуванні» будемо говорити про неврегульованість розміщення реклами на законодавчому рівні

Едуард Лозовий: В Києві реклама інколи прикриває так звані «дірки на шпалерах», і в деяких містах навіть звеселяє вид. Чому її потрібно прибирати?

Олександр Пліва: В минулому році ми бачили, як на Лівобережній помпезно знімали рекламу зі старої будівлі, рекламу, яка сплачувала балансоутримувачу цієї будівлі якісь кошти. Тобто вона працювала.

Зараз перед Євробаченням був проведений тендер для того, щоб прикрити фасад цієї старої недобудованої будівлі, і її, вибачте, просто закрили простирадлом, в народі його вже назвали «саваном», який обійшовся в 5 мільйонів гривень.

Таких недобудованих будівель в Києві багато, але відповідно до діючого до цього моменту рішення, яке називається «Концепція розвитку зовнішньої реклами в місті Києві», такі великі конструкції на фасадах будівель були заборонені. І в певних місцях ви не могли розмістити рекламу на фасаді будівлі через велику площу.

Більше половини всього, що рябить на вулицях, є незаконним

Едуард Лозовий: За кордоном велика світлова реклама сприймається як частина середовища, згадаємо тільки центр Нью-Йорка чи Лондона. При чому там теж архітектурна спадщина, бо це центр міста, і плюс ця реклама. Чому Київ повинен відрізнятися?

Олександр Пліва: Якщо ми зараз глянемо на офіційні дані на сайті комунального підприємства, яке опікується рекламою, ми побачимо, що відповідно до дозволів у Києві розміщено майже 16 тисяч конструкцій, а нелегально розміщених конструкцій — 23 тисячі. Тобто іншими словами, більше половини всього, що рябить на вулицях, є незаконним. І зараз, можливо, боряться як раз з легальною рекламою. А щоб подолати нелегальну рекламу, в нас має бути якась інституційна спроможність.

Євгенія Гончарук: Тобто немає політичної волі це зробити?

Олександр Пліва: Це не зовсім політична воля, хоча наша організація майже рік працює над комплексним законопроектом, який має внести зміни до цілої низки законів, якими регулюються розміщення реклами в Україні. Тому що спеціальний закон про рекламу не зазнавав змін досить суттєвий період, і на сьогоднішній день він не відповідає двом ключовим законам. Це закон про адміністративні послуги і закон про дозвільну систему в сфері господарської діяльності. Тобто іншими словами закон про рекламу не відповідає загальному законодавству. Це політична воля? Так.

Зараз боряться як раз з легальною рекламою. А щоб подолати нелегальну рекламу, в нас має бути якась інституційна спроможність

Євгенія Гончарук: Але в нас вже є рішення київських депутатів про те, як тепер заживе зовнішня реклама в столиці. Що в цьому документі?

Олександр Пліва: У 2012-м році у зв’язку з Євро-2012 в Києві був ухвалений документ, який називався «Концепція розвитку зовнішньої реклами в місті Києві». Він встановлював правила та обмеження і мав короткостроковий позитивний результат. В публічній площині тоді оголошувалось, що в центральній частині міста Києва зменшиться кількість реклами. Але рішення до кінця не було виконано.

Ще за попередньої каденції в плани міської ради було внесено рішення про зміни в цьому документі, була довга робота, і фактично 20 квітня 2017-го року київська міська влада проголосувала за документ, який вже називається «Правила розміщення реклами в місті Києві». Він поки неопублікований. А те, що в центрі міста почали вже демонтувати конструкції, то це така реакція бізнесу, тому що вони довго чекали, вже знають, яке регулювання буде, і хочуть впровадити це регулювання. Адже бізнесу завжди потрібна визначеність, навіть якщо умови гри не найкращі. Всі хочуть заробляти гроші, а не чекати. Тому ми бачимо, що як тільки почалося Євробачення, одразу почали демонтувати рекламні конструкції. Це таке впровадження регуляції, які не набули чинності.

Євгенія Гончарук: В керівництві КМДА вже заговорили, що зароблять тепер менше через зменшення реклами.

Олександр Пліва: А тут стежте за руками. Тому що до кожного документу, який подається в Київську міську раду, подаються ще додаткові, зокрема, пояснювальна записка. В пояснювальній записці до цього документу зазначено, що він не призведе до змін надходжень до бюджету. То виходить, хтось когось обманював.

На кожному рекламному засобі має бути маркування, де зазначена відповідна інформація. Там навіть має бути телефон власника цієї конструкції

Едуард Лозовий: Можливо, автори пояснювальної записки мали на увазі, що надходження від нелегальних рекламних конструкцій все одно не йшли до київського бюджету, і тому їх припинення не змінить цифри?

Олександр Пліва: Ні, коли ми кажемо про впровадження правил, йдеться про регуляцію, яка стосується лише легальної реклами. З нелегальною рекламою треба боротися, тому що вона не несе жодних надходжень до міста Києва.

Едуард Лозовий: Як мені побачити, що реклама нелегальна?

Олександр Пліва: Я можу розповісти, як мало б бути. Відповідно до діючого в Україні підзаконного акту про правила розміщення реклами кожен місцевий орган, який опікується видачею дозволів, повинен мати електронний план розміщення рекламних засобів. Тобто у відкритому доступі мала би бути певна мапа, де ви б мали бачити, де яка конструкція розміщена, кому вона належить, дозвіл на неї та термін її розташування. Ця постанова також передбачає, що на кожному рекламному засобі має бути маркування, де зазначена відповідна інформація. Там навіть має бути телефон власника цієї конструкції, куди ви можете зателефонувати, якщо, наприклад, ви бичити, що рекламна конструкція в аварійному стані. Але в нас майже немає такого маркування, тобто постанова не виконується.

Далі — ми маємо електронну базу, але це тільки мапа, в табличному вигляді ви не можете побачити інформацію і систематизувати її.

З нами на зв’язку експерт аналітичного центру «Цедос» Ігор Тищенко.

Євгенія Гончарук: Наскільки в нас неприйнятна ситуація з рекламою в центрі?

Ігор Тищенко: Ситуація дійсно неприйнятна, в центрі дуже багато великоформатних носіїв реклами. І намагання розбити місто на зони з нульовою зоною в центрі — це нормальна тенденція.

Євгенія Гончарук: В центрі обіцяють зменшити рекламні конструкції в чотири рази. Це покращить ситуацію?

Ігор Тищенко: Так, має покращити, бо в нас дуже багато конструкцій встановлено вздовж зелених зон, бульварів. В тому числі покращить ситуацію заборона банерів та рекламних розтяжок, якими ми завішували закинуті будинки чи просто фасади. Це взагалі нонсенс для міста з історичним минулим.

rh.jpg

За підтримки //
За підтримки

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.