Слухати

У МЕРТ пояснили, чому ціни на продукти не зростатимуть після скасування держрегулювання

04 липня 2017 - 12:36 1002
Facebook Twitter Google+
Чому скасування держрегулювання цін на продукти не матиме негативного впливу на гаманці споживачів?

У студії Громадскького радіо Дмитро Романович, радник Міністра економічного розвитку і торгівлі України.

Анастасія Багаліка: В Україні тепер не регулюватимуть ціни на продукти. Розкажіть як це все відбувалося в юридичній площині?

Дмитро Романович: Загалом цій ініціативі років 15, її намагалися вже скасувати в той чи інший спосіб, але ніколи це не доходило до кінця, на моїй пам’яті – це вже п’яте намагання її скасувати, яке завершилось успішно. Чого воно не доходило? Бо гречка і хліб – досить політичні питання в нашій країні, тому було знайдено таке «Соломонове рішення» – на практиці випробувати цю відміну, незалежно від того, що 10 років статистичних спостережень говорили про те, що ціни на продукти, які регулюються – зростають на 20% швидше ніж на ті, які не регулюються. Там цілий комплекс факторів. Перш за все – тому що це дестимулює виробників виробляти саме такі продукти, бо якщо є вибір: робити хліб звичайний або простої рецептури – простої рецептури регулюється, і ти не можеш там нічого заробити, а звичайний хліб не регулюється. У цьому випадку немає виробництва, а попит є і ціна зростає. Це було відомо, але вирішили спробувати на практиці, і результатом цього пілотного проекту, який був започаткований в жовтні минулого року, стало те, що ціни на продукти порівняно з минулим роком зростали менше навіть при вищій загальній інфляції. Тобто ніяк це регулювання не впливало на ринок, нічого не стримувало, по окремих позиціях дійсно було зростання, але воно було з об’єктивних причин, воно б було що з регулюванням, що без регулювання – це молочні продукти зростали, бо сезонний дефіцит молока взимку і високі експортні ціни, які додатково стимулювали зростання ціни, і ціни на яйця, які зростали після дуже великого падіння, після заборони експорту нашої продукції. Все показало, що це регулювання не працювало, як ми і вважали, це дало підстави для відміни цього вже з першого липня.

Анастасія Багаліка: До нас приходив директор Української асоціації постачальників торгових мереж Олексій Дорошенко, і розповідав, що після такої постанови ціни восени збільшаться на 30-50%. Ця новина збирає шалені перегляди і всі їй вірять, чому?

Дмитро Романович: Вона відволікає увагу. Мені б хотілося почути чому він так вважає. Вчора я спілкувався з тими ж виробниками борошна, і вони прогнозують, що загалом ціни на зерно, наприклад, як одна з базових складових для борошна, яке регулювалось, для хліба, яке регулювалось, для макаронних виробів – ці ціни на зерно будуть нижчі ніж зараз, і немає ніяких підстав для зростання ціни.

Дмитро Тузов: Існували дешеві сорти хліба – соціальні. Зараз підвищиться на них ціна?

Дмитро Романович: Ні, бо регулювання ніяк не впливало на цю ціну.

Дмитро Тузов: А якість не погіршиться?

Дмитро Романович: Навпаки, бо коли було це регулювання – це був стимул для виробників гратися якістю, виходити з-під регулювання, додаючи щось замість того, що треба. Це по-перше, а по-друге, у нас завжди по хлібу була дуже велика конкуренція. Якщо пенсіонери не можуть собі купувати дорогий хліб, то виробникам цікаво продавати недорогий хліб в маленьких упаковках, люди без хліба не залишаться.

Дмитро Тузов: Не відбудеться номінального подорожчання, але, можливо, не буде таких дешевих сортів, коли зникне державне регулювання?

Дмитро Романович: Ніякого квотування не було. Якщо воно й було, то на якихось домовленостях конкретних мерів з конкретними виробниками. Зараз вони так само можуть домовлятися – нічого не змінилося, але не було ніякого легального інструменту заставити виробників виробляти те, що їм невигідно. Є приклад Києва, де є соціальна мережа «Київхліб», де вони продаються, там така угода: ми вам даємо площадку, де ви продаєте, де ви поставляєте певну кількість дешевого, а все решту – можете заповнити полиці іншим. Ця домовленість працює, бо «Київхліб» дає їм сервіс. Якщо цього не буде – не буде цієї мережі. Так само може бути в інших регіонах, можуть бути якісь інші домовленості, нічого не заважає це робити.

Анастасія Багаліка: Чи не боїться уряд такої лавини коментарів, де будуть звинувачувати уряд у тому, що відбувається пенсіонероцид?

Дмитро Романович: По-перше, рішення виважено, є усі аргументи, є усі розрахунки, воно обґрунтоване. По-друге, завжди буде критика, по-третє, в планах є розробити концепції як нормально впливати на ціни – або через попит/пропозицію, чи робити продуктову субсидію – як це робиться в окремих країнах, чи вплив на виробника. Є спроби напрацювати ті механізми дії на ціни, які працюють.

Дмитро Тузов: Чи бачите ви потребу робити такі продуктові субсидії?

Дмитро Романович: Це питання буде вивчатися. Я не бачу потреби в конкретних продуктових субсидіях, краще монетизувати пільги – люди отримують пільги на користування транспортом, а багато з них не користується. Зараз відбувається програма з підвищення пенсій, програма по доступних ліках – це дає можливість використовувати цю різницю, яка залишається внаслідок цих програм, на інші потреби, наприклад – продукти харчування.

Анастасія Багаліка: А якщо все ж таки буде певне підвищення, як уряд буде реагувати на це, адже звинувачення будуть лунати?

Дмитро Романович: Зараз напрацьовуються робочі механізми впливу на цінову стабільність. Реально держава може впливати на ці ціни або через попит, або через пропозицію. Попит – це більше грошей, які є у людей. Через пропозицію – якщо є дефіцит цукру, то у держави, наприклад, є якийсь запас цього цукру, і ціни зростають, а вона ці ціни збиває з держрезерву. Потім, коли ціни падають, вона закуповує і має якийсь резерв, щоб використати його пізніше. Через якийсь період ми вийдемо на це рішення, воно буде запропоновано.

rh.jpg

За підтримки //
За підтримки

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.