Слухати

У РФ сподівались на Рейгана, який розвалив СРСР, а тепер — на Трампа — журналіст

08 листопада 2016 - 15:00
FacebookTwitterGoogle+
Що буде після виборів у США, які є противаги при обранні Клінтон і Трампа, запитаємо у журналіста-міжнародника Національної радіокомпанії України Олександра Демченко

oleksandr_demchenko.jpg

Олександр Демченко // «Громадське радіо»
Олександр Демченко
«Громадське радіо»

Наталя Соколенко: Що буде, якщо переможе Трамп? Чи зможе якось це істотно вплинути на функціонування американської політики? Чи зможе Трамп бути американським царем і вирішувати питання зовнішньої і внутрішньої політики на власний розсуд?

Олександр Демченко: В Штатах функціонують три гілки влади: виконавча, законодавча і судова. Законодавча влада — це конгрес і дві палати (палата представників і палата сенату). Виконавча влада — це президент, адміністрація Білого дому і Кабінет Міністрів, який є дорадчим органом при АП США, і головою його є держсекретар.

Дмитро Тузов: Тобто фактично президент США виконує роль прем’єр-міністра?

Олександр Демченко: Він виконує функції прем’єр-міністра, він відповідає за фінансування, безпеку та призначення на федеральному рівні.

Ми забуваймо, що у цей день також проходять вибори до конгресу США, тобто представників нижньої палати, яка наразі зараз закріплена за республіканцями, і, скоріше за все, вона буде закріплений за республіканцями і надалі. Пройдуть також вибори до сенату, який знов таки закріплений за республіканцями. Хоча варто сказати, що тут пророкують перемогу демократів, про те як нижня палата буде залишатися за республіканцями.

Дмитро Тузов: Такий політичний баланс?

Олександр Демченко: Можливо, це можна назвати і балансом, але президентство Обами показало, що ніякого балансу немає, є протистояння між різними гілками влади. Тому що адміністрація президента намагається відтягнути на себе якісь повноваження.

Важливо додати, що нижня палата конгресу обирається раз на два роки, а представники сенату — кожні 6 років, проти кожні 2 роки змінюється третина сенату.

Наразі 34 представники сенату — 24 республіканців і 10 демократів беруть участь у виборах. Тому можна говорити, що можливо, якщо Гілларі Клінтон таки переможе, сенат буде за нею.

Дуже складна ситуація буде, якщо виграє Дональд Трамп, тоді ми отримаємо у двох палатах республіканську більшість. І це буде означати, що виконавча влада і Дональд Трамп зможе проштовхувати будь-які рішення в конгресі.

Наталя Соколенко: І він зможе перетворитися на американського царя?

Олександр Демченко: Так, звичайно. Крім того, є інша загроза. Ви знаєте, що Верховний суд США формується наполовину в сенаті, а наполовину — президентом США. І в конституції прописано, що допоки судді себе добре поводять (так і написано), то вони займають ці крісла на невизначений термін.

Уявіть собі, що, коли виникають суперечності між законодавчою та виконавчою гілками влади, то Верховний суд країни вирішує, хто правий. І тут виходить, що Верховний суд, який керується президентом, зможе вирішити усе.

Дмитро Тузов: Але все одно в межах законодавства, так? Я не думаю, що американське законодавство зможе дозволити собі вирішувати волюнтаристським методом абсолютно все?

Олександр Демченко: Дивіться, президент США не може в односторонньому варіанті ухвалювати міжнародні договори, це питання все ж таки залишається за конгресом США, але Верховний суд, якщо будуть якісь суперечності, зможе вирішити на користь виконавчої влади якийсь міжнародний договір або якусь торгову угоду.

Наталя Соколенко: Що буде з НАТО? Оскільки Трамп говорив, що ця організація занадто дорого обходиться США, тому що політичні і військові союзники по НАТО мають платити більше? Можуть бути зміни?

Олександр Демченко: Так, зміни можуть бути, тому що Дональд Трамп — це популіст і радикальний політик, який дивиться да НАТО як на бізнес проект, а в цьому є надзвичайно велика проблема.

Дмитро Тузов: Я вважаю, що він виступає тут більше як бізнесмен, коли говорить, що союзники мають скидатися на блок НАТО. Адже війна в центрі Європи на Донбасі це передбачає.

Олександр Демченко: І це правильно, проте не можна розуміти НАТО як систему, яка є абсолютно бізнесовою.

Я вам скажу більше, кожного разу, коли Трамп був банкротом, він виходив на політичну арену і намагався балотуватися на різні пости, в тому числі і на пост президента. Тому виникають сумніви в тому який він бізнесмен.

Дмитро Тузов: У мене відчуття, що ми трохи примітивізуємо Дональда Трампа. Я дивився на його дебати з Гілларі Клінтон і, на моє враження, він не такий простий, як здається. Я побачив його майстерність у відбитті всіх звинувачень, наприклад, у расизмі. Я б не сказав, що він дурний і популіст.

Олександр Демченко: Я теж не сприймаю його примітивно, а вважаю його надзвичайно розумною людиною. Якщо подивитися на політичні програми обох кандидатів, то Гілларі Клінтон виступає за те, щоб збільшити військовий вплив за межами США, проте зменшити бюджетування військової сфери. Дональд Трамп навпаки виступає за те, щоб трохи ізоляціонуватися від цих процесів, проте збільшити військові видатки. Тобто оновити ядерну зброю, і збільшити витрати для армії та ветеранів війни тощо.

Це надзвичайно важливо, як на мене. Тому я вважаю, що Дональд Трамп розуміє ті проблеми, з яким зараз стикнулися Сполучні штати Америки.

Дмитро Тузов: Що ви скажете стосовно закидів щодо проросійськості Трампа?

Олександр Демченко: Я написав статтю «Кремлевские связи Трампа», яка повністю звинувачує Трмпа у зв’язках із Кремлем. Там детально описані зв’язки його і його помічників не лише з Кремлем, а з кримінальним середовищем РФ.

Тобто він дійсно підпадає під величезні підозри, проте наразі ФБР не розслідує ті справи, і не дуже вірить у те, що Дональд Трамп має якесь відношення до РФ. Хоча багато американських і європейських журналістів писали, що він дійсно пов’язаний із Кремлем.

Дмитро Тузов: Чи може це бути тактичне загравання? Існують думки, що Трамп може грати, маючи на меті зміцнити США для того, щоб розмовляти з Путіним з позиції сили.

Олександр Демченко: Колись Москва дуже сподівалася на Рейгана, і думала, що він там буде впроваджувати зміни в бік покращення відносин з СРСР, потім ми побачили зовсім протилежні речі.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.