Слухати

У Тернополі п’ять генпланів, і ніхто не знає, який правильний, — активісти

06 лютого 2017 - 11:36 188
Facebook Twitter Google+
Про результати моніторингу місцевої влади і комунальних підприємств у Тернополі, Вінниці, Маріуполі, Запоріжжі і Краматорську розповідають менеджери Центру UA

У студії «Громадського радіо» менеджери проектів всеукраїнської громадської організації Центр UA Юлія Решітько та Олександр Дмітрієв розказують про проблеми і здобутки п’ятьох українських міст, які були виявлені у рамках проекту «Дій!».

«Дій!» — спільний проект чеської організації People in Need та всеукраїнської громадської організації Центр UA. Мета — розбудова в Україні мережі моніторингових центрів, яка опікувалася б питаннями громадського контролю за діяльністю органів місцевої влади і доброчесністю місцевих осередків політичних партій.

Анастасія Багаліка: Результат моніторингу стосується взаємодії місцевої влади і системи ProZorro?

Юлія Решітько: Не тільки ProZorro, але й багатьох інших моментів.

Олександр Дмітрієв: Тут цілий спектр важливих питань. Ми обрали ці п’ять громад, бо саме у них дуже цікава позитивна динаміка, суспільно-політичні процеси, дуже цікаві проблеми, які вимагають негайного розв’язання і масштабування цих практик по інших містах.

Андрій Куликов: Тернопіль, Запоріжжя, Вінниця — міста, далекі від бойових дій, а Краматорськ і Маріуполь — дуже близькі. Як один і той же проект застосовується у таких різних містах?

Юлія Решітько: У січні ми проводили моніторинг проблем, які є у цих містах — я не була подивована тим, що проблеми одні й ті ж. Як у Краматорську, так і Тернополі людей часто турбують однакові проблеми — відкритість та прозорість влади, відсутність генплану забудови міста, транспорт. Також ми можемо обмінюватись досвідом, який є у цих містах.

У Вінниці відкрито генплан забудови міста, якраз завдяки нашим активістам. Він був опублікований і раніше, але там не було позначок, це як карта без умовних знаків — нічого незрозуміло. Наші активісти добились того, що зараз вони є. Ми хочемо, щоб у всіх містах, де ми діємо, відбулось відкриття генпланів. У Тернополі, наприклад, є п’ять варіантів генерального плану, а який правильний — поки невідомо.

Олександр Дмітрієв: Там скоріше п’ять однакових планів, але з різними додатками і різними змінами, але поки громадськість досі не знає, який із варіантів є чинним, і яким можна користуватися. До речі, проблема користування генпланом теж спільна. Якщо план і є, то люди не знають, що з ним робити — де зони забудівлі, де рекреаційні зони.

Анастасія Багаліка: У чому ще вимірюється прозорість роботи місцевої влади? Коли можна сказати, що влада у моєму місті працює прозоро, я можу їй довіряти?

Юлія Решітько: У Тернополі є позитивний приклад, коли влада пішла нам назустріч. Тепер у лікарнях ніхто не буде казати купити вату чи ще щось, у кожному лікувальному закладі вже встановлений термінал, через який ти можеш сплатити цей благодійний внесок. Тепер вони всі переведені у безготівковий формат, і йдуть до одного благодійного фонду. І він звітує про це.

Олександр Дмітрієв: Це якраз те, чим можна пощупати ефективність роботи місцевої влади — комунікація і наміри до співпраці. Звичайно, є ще прозорість — це виконання закону про доступ до публічної інформації, відкриті генеральні плани, відкриті проекти рішень, безпосередньо весь спектр проблем громадської участі, застосування механізмів взаємодії громадськості з місцевою владою. На сьогодні, на жаль, не всі міста навіть мають ці механізми.

Анастасія Багаліка: Чи є у вас взаємодія з містянами, як вони реагують на проект?

Юлія Решітько: Так, безумовно взаємодія є. У кожному місті ми проводили круглі столи, приходили і містяни, і активісти з інших організацій. Одне із завдань, які ми ставимо перед собою — стати платформою для об’єднання заради однієї спільної мети зробили своє місто комфортнішим і кращим. Власне для того ми і збираємось. І місцева влада знає, що ми працюємо, хтось допомагає, як у Тернополі, а хтось ігнорує. Ми відкриті для співпраці і намагаємось нікого не критикувати, а знаходити рішення проблеми.

Андрій Куликов: Назва проекту «Дій!» — одне слово. А якщо б ви мали змогу розширити до трьох слів, якими б вони були?

Юлія Решітько: Я би залишила дій, додала об’єднуйся, і останнє — заради себе, особисто.

Олександр Дмітрієв: Я мабуть так само використаю не три, а чотири слова. У нас є свій внутрішній слоган «досить мріяти — час діяти». Чи достатньо кожен з нас діє, щоб втілити наші мрії у життя?

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.