Слухати

2017 року Україна не зробила по Криму нічого, що від неї очікували - Скрипник

24 грудня 2017 - 15:02
Facebook Twitter Google+
З одного боку звільнення двох людей, а з іншого – 18 нових арештів та 11 нових вироків за цей рік, розповідає Ольга Скрипник з Кримської правозахисної групи

olga_skrypnyk.jpg

Ольга Скрипник // Громадське радіо
Ольга Скрипник
Громадське радіо
Про правозахисні підсумку року в студії Громадського радіо  – керівниця Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

Ольга Скрипник: Я думаю про три аспекти, бо ми працюємо у всіх сферах. В першу чергу – це положення людей в Криму. Здебільшого ситуація не змінилась на краще. Це дуже складний рік для кримчан. Також окремо я б сказала про міжнародні наслідки. І про безумовно наші внутрішні українські – що зробила Україна або не зробила цього року для кримчан, щоб якось наблизити той час, коли Крим буде деокупований.

Взагалі це рік відзначився тим, що було винесено в Криму дуже багато рішень суду про штрафи за участь в одиночних пікетах – це така система покарань і придушення свободи зібрань і свободи слова.

Хотілося би сказати хоча би про щось добре. В нас три людини цього року вийшло під домашній арешт: Алі Асанов, Мустафа Дегерменджі, Володимир Балух. Це три людини  зі списку політичних в’язнів. І найщасливіша новина для багатьох – це те, що були звільнені шляхом перемовин Ільмі Умеров та Ахтем Чийгоз. Але якщо говорити з іншого боку, то на жаль, список політв’язів не зменшився, а лише збільшився. Ми маємо ще нову справу – так звану справу Війджиї Кашка – тоді було затримано 4 людини, двоє з них (Чапур і Дегерменджі Бекір – батько Мустафи)  знаходяться в дуже важкому стані, вони потребують медичної допомоги, їм навіть не змінили міру запобіжного заходу, вони перебувають в лікарні. З одного боку звільнення двох людей, а з іншого – 18 нових арештів. Та 11 нових вироків за цей рік.

Найкраще, що вам дадуть в Сімферопольському СІЗО - цитрамон, коли вам потрібна реанімація.

Всі люди, які побували в Сімферопольському СІЗО, вони всі стикнулися зі страшними проблемами зі здоров’ям, жодної нормальної медичної допомоги людям не надається. Ми вже писали про це в міжнародні організації. Найкраще – вам дадуть цитрамон, коли вам потрібна реанімація.

Резолюція ООН з питань прав людини в Криму – це важливо, ми бачимо, що позиція міжнародної спільноти не змінилася. Але це не єдиний міжнародний документ, було ще 2 важливі резолюції Європарламенту (вони важливі, тому що такі резолюції повинні бути, щоб продовжувати санкції ЄС). Одна з них була на початку року і стосувалася наших політв’язнів. Вона була на рівні Євросоюзу,там були перелічені всі наші в’язні поіменно. Друга була пов’язана з ненаконними вироками Ільмі Умерова, Миколи Семени і Ахтема Чийгоза. Окремо від резолюції ООН є також звіт прокурора міжнародного кримінального суду, де позиція також, ми бачимо, зафіксована. Це чітка підстава збирати та передавати факти порушень прав людини до Міжнародного кримінального суду.

Що зробила Україна. На жаль, мені важко говорити про позитив. Бо в принципі все, що ми очікували як правозахисники від України, в цьому році не сталося. Але якщо і сталося, завдяки зусиллям громадянських активістів і правозахисників. Найбільшою зрадою була постанова 1035 – те, що обмежило вивезення особистих речей для кримчан. Це була абсолютно безглузда постанова, яка призвела лише до негативних наслідків. Колеги з УГСПЛ довго боролися в судах за її відміну і перемогли. Формально постанова не діє, але, на жаль, ситуація не покращилася на КПВВ, тому що ми ще досі в штучному режимі фіксуємо, коли представники фіскальної служби на власний розсуд застосовують митний кодекс або посилаються на постанову 1035.

Далі – ганебний статус нерезидента кримчан, з яким ми боремося вже 4 рік. В цьому році міністерство окупованих територій та ВПО намагалося започаткувати процес внесення змін або скасування цього закону, але поки що це не дійшло до свого логічного завершення. Я є громадянкою України, але в мене кримська реєстрація. Коли я приходжу до банку, наприклад, я стаю для банку одразу нерезидентом.

В серпні був зареєстрований законопроект про захист та матеріальну підтримку політичних в’язнів та їх родин, але депутати, починаючи з літа до сьогодні, не знайшли ані часу, ані можливості проголосувати за проект. Наші родичі залишаються без матеріальної підтримки.

Також є постанова уряду, яка була внесена МЗС України – зміни до постанови, щоб наші консули отримали додаткові можливості підтримувати наших політв’язнів, які зараз в Росії. Обіцяли нам, що Гройсман підпише ці зміни на початку січня. 

Повну версію розмови слухайте у звуковому файлі або у відеотрансляції.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.