Слухати

Дезінформація у Центральній та Східній Європі: наскільки успішна боротьба з фейками? / Програми на Громадському радіо

Дезінформація у Центральній та Східній Європі: наскільки успішна боротьба з фейками?

01 червня 2018 - 15:31
Facebook Twitter Google+
Наскільки успішно країни Центральної та Східної Європи борються з дезінформацією? Розповідає комунікативний директор Ради зовнішньої політики «Українська призма»

На зв’язку зі студією — комунікативний директор Ради зовнішньої політики «Українська призма» Ольга Чижова.

Ольга Чижова: Ми зосередилися на можливості держав протистояти дезінформаційним впливам. Дослідження охопило 14 країн Центральної та Східної Європи, серед яких і Україна. Велике географічне охоплення дозволило нам порівняти стан стійкості у цих країнах і побачити загальні тренди.

На жаль, найуразливішими категоріями у всіх країнах є одні і ті ж люди: це, окрім людей похилого віку, які в частині країн ностальгують за радянським чи соціалістичним минулим, це також молоді люди, тому що молодь не має навичок критичного мислення. Серед категорій, які найбільше піддаються впливу дезінформації, є національні меншини, передусім російськомовні. В європейських країнах, країнах вишеградської четвірки, у балтійських країнах до таких категорій належать й етнічні українці. У Литві це ще поляки, у Грузії це азербайджанці та вірмени. Серед вразливих категорій населення у Білорусі є військовослужбовці, які тісно пов’язані з російськими збройними силами.

Ми виявили, що системні відповіді на дезінформацію дуже слабкі практично у всіх країнах, які досліджувалися. Відсутнє законодавство, відсутні або не дуже розвинені інститути, які мають за це відповідати. З цієї точки зору дуже виділяється тільки Естонія. У них держава працює з проблемою дезінформації і впливів на російськомовну меншину, яка в Естонії складає 25% населення, з 90-х років. Тому у них більший рівень стійкості, краще розвинене законодавство. Особливо хочеться відзначити, що держава і громадянське суспільство дуже добре співпрацюють.

За всіма трьома показниками найгірша ситуація у Молдові

Ми оцінювали три основні фактори — вразливі групи, системні відповіді держав на дезінформацію і ситуацію в цифровому полі. За всіма трьома показниками найгірша ситуація у Молдові.

Показники України середні. Більш проблемна ситуація у нас з вразливими групами, вони доволі чисельні, однак з 2014 року Україна просунулась у розробці законодавства у цій сфері, а також були створені державні інституції, які працюють у цій сфері. Якщо говорити про фактчекінг-ініціативи, digital-ініціативи, то тут Україна — законодавець мод. Ті проекти, які з’явилися в громадянському суспільстві як відповідь на російську агресію, вже стали світовими брендами. В багатьох країнах, які ми досліджували, їх копіюють.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.