Слухати

Українці й досі обирають приємний аромат порошку, а не якість, — експерт

01 жовтня 2016 - 17:09
Facebook Twitter Google+
Чим більше фосфатів і поверхнево активних речовин у складі порошку, тим міцніше вони в’їдаються у наш одяг, і ми протягом 4-5 днів наражаємо на небезпеку свій організм, — Денис Павловський, експерт
Українці й досі обирають приємний аромат порошку, а не якість, — експерт / Програми на Громадському радіо

14 518 355_1 119 134 331 508 250_2 010 334 806_n.jpg

Денис Павловський // «Громадське радіо»
Денис Павловський
«Громадське радіо»

Денис Павловський, координатор проектів з хімічної безпеки Всеукраїнської громадської організації «Мама-86», розповідає про те, як убезпечити себе і родину від шкідливих речовин у мийних засобах.

Євген Павлюковський: З чого треба починати, вибираючи побутові засоби?

Євгенія Гончарук: В першу чергу, перед тим, як вибрати той чи інший синтетичний мийний засіб, ми повинні спочатку забути про таке поняття, як стихійні ринки. Краще це робити у магазинах органічної чи натуральної продукції або у спеціалізованих відділах супермаркетів. Важливо також звертати увагу на чистоту полиць, на яких стоїть продукція, перевіряти чи не пошкоджене пакування. Великі компанії, які займаються виробництвом цієї продукції, відповідно, дбають про те, щоб продукція була представлена належним чином.

Наступним компонентом при виборі є хімічний склад мийного засобу. Якщо розглянути, наприклад, пральний порошок, ми повинні звернути увагу на два важливих компоненти: поверхнево активні речовини і фосфати. Поверхнево активних речовин не повинно бути більше 5%, а фосфатів — не більше 1% на один цикл прання.

Євгенія Гончарук: Чи багато у нас на полицях продукції, яка перевищує встановлені норми?

Денис Павловський: Наш ринок побутових засобів представлений у більшій мірі великими транснаціональними корпораціями. І якщо ми будемо порівнювати той чи інший мийний засіб, що продається в Україні, і засіб, який продається в Європейському Союзі, відповідно, різниця є за рахунок того, що спрацюють подвійні стандарти.

Євген Павлюковський: Побутує думка, що деякими миючими засобами, зокрема для миття посуду, взагалі не можна користуватися, бо вони лишають на посуді шкідливий для здоров’я хімічний осад. Наскільки це відповідає дійсності і чи є якісь безпечніші мийні засоби?

Денис Павловський: Це стосується не тільки мийних засобів, а й пральних порошків. Дійсно, залишаються поверхнево активні засоби, саме тому існує їх обмеження у складі до 5%. Вони укорінюються у структуру нашого посуду, і навіть десятикратне ополіскування у воді не звільняє повністю наш посуд від них, відповідно, вони потрапляють до нашого організму з їжею.

Те саме стосується пральних порошків. Чим більше фосфатів і поверхнево активних речовин у складі порошку, тим міцніше вони в’їдаються у наш одяг, і ми протягом 4-5 днів наражаємо на небезпеку свій організм, тому що вони не виполіскуються.

Євген Павлюковський: Можливо, є якісь рекомендовані норми стосовно споживання подібних засобів?

Денис Павловський: На будь-якому пакуванні синтетично-мийного засобу ми можемо побачити його норми використання. Крім того, «Укрметртестстандартом» було заявлено, що ці показники, які знаходяться на пакуванні, як правило, в три рази перевищені, для того щоб ми швидше їх використовували і купували нові. Це потрібно враховувати і в 2-3 рази скорочувати їх використання.

Євген Павлюковський: Наскільки сильно українські норми відрізняються від європейських стандартів?

Євгенія Гончарук: На превеликий жаль, ми не можемо порівняти наші засоби з європейськими, тому що наші засоби, як правило, містять до 80% баласту, непотрібних хімічних речовин. Їх вміст залежить від виробника. Чим більше міститься цього баласту, тим більше воно привертатиме увагу нашого споживача пакуванням і буде дешевшим. Європейські мийні засоби у 5 разів дорожчі, але насправді вони просто в 5 разів концентрованіші.

Якщо українці часто обирають мийні засоби за ароматом, то споживачі в Європі мають чітке розуміння того, що це штучні запахи, спричинені хімічними речовинами. І люди розуміють, що їм важливіше: запах лимону, апельсину чи ще чогось або власне здоров’я. Європейці відмовляються від цих ароматизаторів.

Євгенія Гончарук: Як українцям привити це розуміння?

Денис Павловський: По-перше, має працювати відповідне законодавство. І потрібно перевіряти, чи дотримуються виробники встановлених норм. По-друге, має проходити широка інформаційна кампанія не тільки зі сторони громадських організацій, а й зі сторони ЗМІ. У людей має виробитися розуміння того, що немає нічого дорожчого за власне здоров’я і не треба економити на цьому, обираючи дешеві засоби з поганим вмістом.

Євген Павлюковський: Як довго європейці йшли до такого усвідомлення?

Денис Павловський: Результати досліджень, які говорили про небезпечний вплив хімічних засобів на здоров’я людини, були відомі ще в 60-роках, але у нас про це ніхто не говорив. Крім того, за кордоном ще з 90-х років почало діяти відповідне законодавство, що обмежувало вплив шкідливих хімічних речовин. І щоб не втрачати кошти на переобладнання потужностей, у зв’язку з новим законодавством, всі ці виробники перейшли на простір колишнього радянського союзу, де законодавство це дозволяло.

Євген Павлюковський: Чи помічаєте ви якісь зрушення у цьому питанні в Україні?

Денис Павловський: Великі інформаційні кампанії проходять з боку багатьох громадських організацій, багато роботи зараз цьому присвячують ЗМІ, тобто, в принципі, населення стає більш обізнаним.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.