Слухати

«Громадське радіо» / Скачати зображення

Україні час планувати енергетичне майбутнє без атому, — експертка

25 квітня 2016 - 11:17 234
Facebook Twitter Google+
Ірина Головко розповідає про проблеми України з застарілими атомними енергоблоками та російським паливом. А ще називає популізмом заяву нового міністра екології про створення закритого ядерного циклу

Ольга Веснянка: Який зв’язок між екологією, атомною енергетикою та громадськими кампаніями? І чим займається мережа «Bankwatch»?

Ірина Головко: Зв’язок цей зрозумілий і постійний, будь-яка традиційна енергетика має вплив на довкілля. Так само і атомна: значні впливи на довкілля відбуваються під час видобутку сировини, виробництва палива, також шкідливими є відходи. В світі досі не вирішили, що з цим робити.

Ольга Веснянка: Що ви спостерігаєте в ситуації з атомною енергетикою?

Ірина Головко: Потрібно подивитись на факти: пік долі атомної енергетики в світовому споживанні — 1996 рік, тоді було 18%, зараз — 11%. Вона ніколи не була і не стала серйозним джерелом енергії. Ми спостерігаємо стабільне зниження долі атомної енергетики. Так само спостерігаємо стабільне зниження кількості реакторів, які працюють, їх зараз на 50 менше. Така тенденція почалась після аварії в Чорнобилі, а посилилась після аварії на Фукусімі.

Тут є два важливих фактори. По-перше, після кожної аварії постає питання нових вимог, атомна індустрія підвищує стандарти, нові засоби безпеки, а це все кошти. Так само дорожчає будівництво, тут теж вводяться нові стандарти. І другий фактор — розвиток відновлювальної енергетики.

Ольга Веснянка: Ми бачимо, що відновлювальна енергетика стикається з труднощами, вона не так швидко розвивається. Чи у вас інші дані?

Ірина Головко: Насправді вона зростає, 57 % всіх інвестицій в енергетику припадає на відновлювальну енергетику.

Василина Думан: В які види відновлювальної енергетики інвестують? І якою є ситуація в Україні та світі?

Ольга Веснянка: Тут варто зазначити, що відновлювальна енергетика — це енергія вітру, сонця, біогазу. Атомну часто відносять до альтернативної.

Ірина Головко: Основні — це вітрова і сонячна, в Європі вони якраз і є основними. Україні потрібна пріоритизація розвитку відновлювальної енергетики. Не потрібно видумувати нову технологію. Зараз іде процес розробки нової енергетичної стратегії України до 2035 року, важливо, щоб ця стратегія закріпила пріоритет за розвитком відновлювальної енергетики.

Раніше ми фокусувались на вугільній та атомній енергетиці, але ресурс, отриманий ще з радянських часів, вже відпрацьований. Ми маємо 15 атомних енергоблоків, з них 12 до кінця 2020 року вичерпають свій проектний ресурс, їм буде вже по 30 років.

За весь цей час не накопичено коштів для виведення їх з експлуатації, адже найбільш затратною є утилізація радіоактивних відходів і палива. Немає грошей навіть на повноцінну програму модернізації енергоблоків. Тим не менше, на державному рівні йде мова про те, щоб дозволити цим реакторам працювати далі, чотири з них уже зараз працюють понаднормово.

Ольга Веснянка: Чи прощається Україні певна нетехнологічність у цій сфері через військові дії?

Ірина Головко: Дійсно, прощається багато. Але питання в тому, що це дійсно небезпечно. Наприклад, неможливо замінити корпус реактора, його ресурс був закладений на 30 років, тепер стан погіршується і викликає занепокоєння.

Окрім того, всі наші атомні енергоблоки досі працюють на російському паливі. Багато говорять про використання палива компанії «Westinghousе», але наразі воно лише тестується, це дуже довгий процес. І тому ми залежимо від поставок російського палива.

Ольга Веснянка: А де ж тоді нам брати електроенергію?

Ірина Головко: Ніхто не говорить про закриття усіх енергоблоків одночасно, ми говоримо про процес поступового заміщення одних потужностей іншими. Для цього важливо приймати рішення завчасно, а не в той момент, коли вже щось трапилось — як з відключенням енергоблоків на Запорізькій АЕС в 2014 році. І немає стовідсоткової гарантії, тому важливо, щоб саме в такі моменти Україна не була надто залежною від цих чотирьох станцій. Якщо випадає одна станція — це майже 50% виробництва.

Василина Думан: Міністр екології Остап Семерак заявив, що ми платимо РФ за утилізацію відходів, і що Україна повинна створити повноцінний ядерний цикл та без участі Росії вийти на світовий рівень у поводженні з відпрацьованим ядерним паливом. Чи можливо це?

Ірина Головко: Це популізм, бо в ситуації, коли більшість АЕC відпрацювали свій ресурс, а можливості побудувати нові — дуже низькі, це економічно невиправдано. Закритий ядерний цикл означає, що в Україні ми матимемо всі етапи виробництва палива і поводження з відходами. Нам обов’язково потрібно створити сховище для відпрацьованого ядерного палива, це він і мав на увазі, коли говорив про зменшення залежності від Росії. Але грошей на сховище немає, у нас «дешева» атомна енергія, бо в неї ми не закладаємо необхідні витрати.

Ольга Веснянка: Розкажіть про захід, на якому представлять досвід Європи в енергетичній трансформації.

Ірина Головко: Сьогодні ми зможемо поговорити про майбутнє української енергетики та можливості поступового переходу до пост-атомного майбутнього. Ми обговорюватимемо досвід Німеччини, Франції. Очікуємо Ребеку Хармс — депутата Європарламенту, співголову фракції зелених. Захід відбудеться у Торгово-промисловій палаті України, розпочнеться о 17.00. Від України спікерами будуть Роман Зінченко, координатор «Greencubator», та народний депутат Олексій Рябчин.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.