Слухати

Українське масло, мед і горіхи на ринках ЄС: яким був 2017-й для вітчизняних аграріїв?

04 січня 2018 - 14:05
Facebook Twitter Google+
Заступниця Міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева розповіла, які продукти аграрної та харчової сфери Україна експортувала в 2017 році
Українське масло, мед і горіхи на ринках ЄС: яким був 2017-й для вітчизняних аграріїв? / Програми на Громадському радіо

«Якщо порівнювати 2017 рік із попереднім роком (у нас є остання офіційна статистика за 11 місяців) – ми бачимо зростання двостороннього товарообігу між Україною та ЄС. Якщо говорити про аграрну та харчову сфери, за 11 місяців цього року зовнішньоторгівельний обіг збільшився на більше, ніж 30%. Він склав загалом понад 7,2 мільярди доларів. При цьому Україна за 11 місяців 2017 року експортувала до країн ЄС продукції на 5,2 мільярди доларів. 

Це більше, порівняно з таким же проміжком часу 2016 року, аж на 38%. Ми бачимо зростання експорту в грошовій оцінці майже на 40% до країн ЄС, порівнюючи з попереднім роком. 

Основні експортні групи поки що залишаються ті ж самі. Більше всього до країн ЄС ми експортуємо зернові, соняшникову олію, насіння олійних, але ми вже збільшувався експорт таких продуктів як мед, горіхи, деякі фрукти та овочі, соки. Шоколад ми теж досить непогано продали за цей період. Тобто відбувається збільшення не тільки по основних товарних групах, а й по більш нішевих і вузьких», — говорить Ольга Трофімцева.

 

Анастасія Багаліка: Це великі гравці чи поступово долучається малий та середній бізнес?

Ольга Трофімцева: Це залежить від товарних груп. Якщо ми говоримо про зернові чи олійні, в основному цей експорт домінується великими гравцями, міжнародними або українськими трейдерами.

Якщо говоримо про овочі, горіхи, заморожені ягоди, соки та інші більш специфічні продукти, там на сьогоднішній день більше експортують середні та малі підприємства. 

Вже 289 українських підприємств мають право експорту своєї продукції до країн ЄС, у тому числі 109 виробників харчової продукції для споживання людиною – яйця, молочні та м’ясні продукти, риба, мед.

Анастасія Багаліка: Чи є за цей рік успішні історії, коли середні або малі гравці, залучаючи кредитні кошти або кошти інвесторів переорієнтовували виробництво і починали постачати на ринки ЄС?

Ольга Трофімцева: На початку року одне підприємство з західної України почало постачати свої соки до країн ЄС – відразу в Західну Європу. Не так давно я бачила в новинах, що один із наших виробників фруктів, відправив першу пробну партію українських яблук до країн ЄС.

Пару тижнів тому ми зустрічалися із експортерами, які займаються яблуками та іншими фруктами для реалізації їх у Великобританії, вони сказали, що в них дуже непогано пішла українська продукція, при чому з позначкою, що покупці залишились дуже задоволені якістю українських яблук.

Анастасія Багаліка: На кого в ЄС українські агровиробники найбільше орієнтуються?

Ольга Трофімцева: По кожній товарній групі статистика буде відрізнятися. Якщо загалом, то картина більш-менш однакова по загальних обсягах експорту до ЄС – у лідерах завжди Нідерланди, Іспанія. Також Польща, Італія і Німеччина.

Анастасія Багаліка: Якщо говорити про ті категорії товарів, для яких європейські ринки не так активно відкриваються, це, мабуть, молочні продукти

Ольга Трофімцева: Ні. Молочні продукти ми відкрили з початку 2016 року, у нас уже більше десятка українських підприємств, які можуть експортувати свою продукцію до ЄС.

2017 рік якраз відзначився, як дехто з експертів називає, «масляним проривом». Завдяки кон’юнктурі ринку і певній ситуаційній картинці на ринку, Україна змогла дуже активно почати постачати вершкове масло до країн ЄС.

Анастасія Багаліка: Якщо говорити про види продуктів, яким ще не даються європейські ринки, де треба надолужити?

Ольга Трофімцева: Надолужуємо і активно працюємо над відкриттям ринку яловичини для українських виробників. Я вважаю, це дійсно дуже перспективний для нас напрямок із різних точок зору. На наступний рік ми виділяємо сфокусовану держпідтримку на напрямок тваринництва, відгодівлю ВРХ – саме м’ясно-молочного напрямку з фокусом на м’ясну відгодівлю. 

Анастасія Багаліка: Що буде відбуватися з українськими квотами в 2018 році?

Ольга Трофімцева: Якщо говорити саме про торгівлю і наші тарифні квоти, у нас з 1 жовтня 2017 року вступили в силу додаткові автономні торговельні преференції на деякі аграрні та харчові продукти.

З 1 січня 2018 додатково починають діяти торговельні преференції для кукурудзи (ми отримали додатково 625 000 тонн), для ячмінного борошна та гранул (325 000 тонн), для пшениці, борошна і гранул (65 000 тонн).

Це додаткові торговельні преференції, які йдуть окремою стрічкою, що нам надав ЄС у якості економічної підтримки через російську агресію, втрату російського ринку. Ті тарифні квоти, які існують на наші аграрні, харчові продукти, теж планово збільшуються кожен рік у середньому на 10%.

Не для всіх товарів тарифні квоти є дійсно серйозним або критичним обмеженням торгівлі або нашого експорту до країн ЄС. Потрібно дивитися в комплексі на все регулювання і в першу чергу — на імпортний тариф поза квотою. 

Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.