Слухати

Українській літературі бракує образу сильної жінки, - письменниця

11 березня 2018 - 15:28
Facebook Twitter Google+
З Євгенією Кононенко говоримо про образи жінок у сучасній українській літературі

yevgeniya_kononenko.jpg

Євгенія Кононенко // Фото: Громадське радіо
Євгенія Кононенко
Фото: Громадське радіо

Гостя ефіру — письменниця Євгенія Кононенко.

Вікторія Єрмолаєва: Оксана Кісь виділяла в українській літературі такі жіночі образи: берегині, Барбі, ділової жінки, феміністки.

Докторка філологічних наук Софія Філоненко трошки розширила перелік. У неї він складається з жінки-Барбі, Попелюшки, гламурної дівулі, жінки-стерво, супержінки, косможінки, феміністки, берегині та мілітарної жінки.

Чи погоджуєтеся ви з тим, що саме такі образи використовуються у сучасній українській літературі, щоб зобразити образ жінки?

Євгенія Кононенко: Я думаю, що цим уявлення про українське суспільство не вичерпується. Мілітарна жінка з’явилася зовсім недавно, у зв’язку з подіями. До того це хіба що була якась учасниця Другої світової. Я письменниця, а не критик, у мене жінки просто народжуються, я не замислююся, до якої групи вони належать.

Вікторія Єрмолаєва: Як ви ставитеся до образу жінки-берегині?

Євгенія Кононенко: Я до цього образу ставлюся негативно, тому що він штучний. Я знаю, що багато жінок змушені тягти цю карму берегині, але вже тепер в сучасному суспільстві, коли жінка відчула, як добре мати власні гроші і їх заробляти, я навіть не пригадаю такої літератури періоду незалежності, щоб там була така переконлива берегиня.

Вікторія Єрмолаєва: Яких образів поки не вистачає?

Євгенія Кононенко: Яскравих жінок. Я сама в своїй творчості бачу, що героїні моїх творів з чимось погодилися, існують так, як диктує життя, недостатньо активні в боротьбі за те, що їм хочеться. Бракує яскравих жінок, які були за будь-якого патріархату.

Я звертаюся до жінок Лесі Українки. Там у мене улюблені героїні.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.