Слухати

«Громадське радіо» / Скачати зображення

Українському суспільству потрібні лібералізм і соціал-демократія, - Михайло Мінаков

12 вересня 2016 - 14:00
FacebookTwitterGoogle+
Нещодавно з’явилося аналітичне опитування Rating Pro, де йдеться про динаміку поглядів українців з 2012 року

Про висновки дослідження поговоримо з доктором філософських наук і президентом фонду «Якісна політика» Михайлом Мінаковим.

Тетяна Трощинська: Що таке консервативні погляди? Що в це поняття вкладають філософи в історики?

Михайло Мінаков: На кінець ХІХ століття на нашому континенті з’являється три великі групи ідеології: консервативна, ліберальна і соціалістична, які зазнають розвитку все ХХ століття. Найбільші сутички були між лібералами і консерваторами. Ліберали називали консерватизм «дурною ідеологією неосвічених», а консерватори говорили про лібералів, що вони зазнайки, які не розуміють свого народу.

Як правило, консервативні цінності пов’язані із цінностями виживання, якщо люди не впевнені у завтрашньому дні.

Тут важливо порівняти дані досліджені групи Rating Pro із даними іншого дослідження World Values Ranking, яке показує співвідношення того, що найважливіше. Це дослідження бере 6 показників для різних країн: родина, робота, друзі, відпочинок, релігія чи політика.

Для нашого суспільства найбільш важливі родина, друзі, відпочинок.

І от виявляється, що для нашого суспільства, разом з американцями і росіянами (ми в одній когорті), найбільш важливі родина, друзі, відпочинок. Найменшу вагу для нас відіграють політика і релігія.

Василь Шандро: Ці пункти свідчать про нашу консервативність?

Михайло Мінаков: Звичайно, це означає, що маленькі групи для нас важливіші, тобто кровний зв’язок важливий, аби вижити.

Василь Шандро: Чому не релігія?

Михайло Мінаков: Це цікаво, що релігія друга на передостанньому місці. Виявляється, що в ЗМІ ми постійно це обговорюємо, але це не так.

Василь Шандро: Є взагалі думка, що тільки 15% того, що висвітлюється в ЗМІ, цікаво людям.

Михайло Мінаков: Є хаос подій, і медіа щось бере за новину, а щось — ні. Тобто ЗМІ — носії певних ідеологій. Ви робите новини, колеги. Ми заговоримо про Памелу Андерсон, і всі одразу уявляють певні форми та обличчя. Але не менш красива дівчина з нашої ж вулиці нікому не відома, тому що її не показують по телевізору.

Нещодавно відбулася подія в Києві — Євгенія Білорусець і її колеги зробили фотовиставку «Переможемо переможених». Цей проект показує людей, яких ми не бачимо. В цей раз вони показали шахтарів копанок з Луганщини і Донеччини.

Село стає все більш консервативним.

Згадаємо ще про життя в селі, в якому люди живуть абсолютно без всіх благ, і воно стає все більш консервативним.

Тетяна Трощинська: В чому полягає ця консервативність? В цьому дослідженні є такі речі, які з точки зору прав людини є доволі загрозливими?

Михайло Мінаков: Права людини теж вимагають доброї освіти і вільного суспільства.

Тетяна Трощинська: І відчуття безпеки?

Михайло Мінаков: Складно сказати, бо загроза правам — це теж відчуття небезпеки. От цього року в Америці вийшов дуже цікавий фільм «Елвіс і Ніксон». І там зустрічаються два консерватори, але консерватор-митець і консерватор-політик. В там показують, як ці два консерватори не можуть встановити діалог, навіть у питаннях безпеки.

Василь Шандро: В нас є консервативні політики?

Михайло Мінаков: Є, і їх дедалі більше з’являється. Інколи я викладаю групам політиків, і бачу, наскільки поширене в них переконання, що Україна — християнська країна, а не європейська. Новий клас політиків вірять у це. А наші переконання створюють реальність. Тому що формулювання «християнська країна» не означає, що ми живемо за заповітами Христа, скоріше — за дисципліною церков та ієрархів.

От Італія —християнська країна, там підтримають любов в будь-якому її прояві, і між сексуальними меншинами теж, тому що Христос сказав «любіть одне одного». А католики —як поляки кажуть «народове католицтво» — Христа забули, вони слухають ієрархів з консервативними цінностями: не можна робити аборти, не можна використовувати презервативи тощо.

Лібералізм і соціал-демократія потрібні українському суспільству.

Тетяна Трощинська: Як пов’язати відчуття свободи і безпеки?

Михайло Мінаков: Насправді, ми зараз відмовляємось від узагальнення — ми всі різні, і в залежності від регіонів також. Ми говоримо, що, наприклад, чоловіки більш ліберальні до абортів і еротики, ніш жінки. І от консервативність не дозволяє розводити і показувати все розмаїття, збирає все воєдино.

Василь Шандро: Чи сформувався якийсь лібералізм у суспільстві? І чи потрібен він?

Михайло Мінаков: Лібералізм і соціал-демократія потрібні українському суспільству, для того, щоб не встановлювалась ідеологічна монополія. Коли консерватизми борються, це означає, що в України немає майбутнього, вона живе минулим. Найкраще, коли йде вибір між двома-трьома ідеологіями.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.