Слухати

Український Firewall: експерти шукають плюси і мінуси в нових санкціях

17 травня 2017 - 11:18
Facebook Twitter Google+
Блокування соцмережі Вконтакте призведе до самоцензури, а заборона 1C може бути корисною, бо сприятиме розвитку нових форм бухгалтерського обліку в Україні, — вважає експерт Андрій Заблоцький
Український Firewall: експерти шукають плюси і мінуси в нових санкціях / Програми на Громадському радіо

Поки в соцмережах дискутують стосовно указу, яким президент ввів в дію рішення РНБО про оновлення списку санкцій проти низки російських компаній, серед яких соцмережі «Вконтакте», «Одноклассники», компанія «Яндекс», експерти зважують і пояснюють переваги та недоліки цього рішення. У студії Андрій Заблоцький, директор Інституту постінформаційного суспільства.

Експерт вважає, що санкційна боротьба є важливою і ми маємо всіляко захищати свій інформаційний простір, проте обмеження доступу до інтернет-ресурсів шляхом заборони не є ефективним методом у ХХІ столітті.

 

Андрій Куликов: Наскільки вдасться втілити в життя рішення РНБО і президента про блокування доступу до російських сайтів?

Андрій Заблоцький: Це не рішення про блокування ресурсів, яке в такому форматі поширюється серед новинного простору. Це просто розширення 22-сторінкового списку підсанкційних компаній. Санкції проти РФ застосовують і США, і ЄС. Україна, яка потерпає від російської агресії, має, в першу чергу, розширювати ці санкційні списки. І я вважаю, що вони дуже неповні. Тому це не указ про блокування, а наслідком є обмеження доступу до російських соціальних мереж та деяких інших сервісів. Тут ми виходимо на дуже цікаву рамкову дилему: ми дійсно маємо захищати свій інформаційний простір, своїх громадян, національну безпеку, в той же час ми маємо працювати за канонами ХХІ століття, з відкритістю, свободою слова.

Я усіляко підтримую боротьбу (в тому числі санкційну) з країною-агресором, в той же час я вважаю, що рішення, яке ми зараз обговорюємо (блокування доступу до соціальних мереж та сервісів, які дійсно контролюються службами безпеки РФ і можуть отримувати великі обсяги даних про дії та вподобання українських громадян) є запізнілими і дещо нетехнологічними.

Андрій Куликов: Нетехнологічні — це що?

Андрій Заблоцький: Наразі дуже велика кількість інформації може бути отримана через так звану Big Data. Дані, які люди поширюють через соцмережі, їх вподобання, коментарі, дії; дані, які можна отримати за рахунок встановлених на мобільних пристроях програмах Яндексу, Mail.ru, є дуже небезпечними як для окремих громадян, так і для національної безпеки в цілому. Розслідування по інтернет-впливу на Brexit і вибори Трампа доводять, що доступ до таких даних вкрай небезпечний і захищатися від цього потрібно.

На жаль, наші спецслужби не мають необхідного обсягу ресурсів. Можливо, мають необхідні кваліфікації, але обсягу ресурсів, щоб протидіяти використанню російських соцмереж для збору даних про українців на технологічному рівні, точно не мають. І, на жаль, Мінстець не має достатніх кваліфікацій та ресурсів, щоб вибудувати таку потужну інформаційну політику, яка дозволить українцям не боятися, що закордонні держави можуть впливати на її інформаційне поле.

В сучасному світі через заборону доступу до інтернет-ресурсів, думаю, це майже неможливо і не вирішує проблему. Тобто вирішує для дуже технологічно не розвинутих користувачів Інтернету, для решти це не проблема. Тому цей крок більш декларативний, але й дуже важливий. Одночасно він демонструє, що ми вже не повертаємо голову на те, що подумають люди, які підтримують РФ або що скажуть в РФ.

Закриття у такий спосіб російських інтернет-ресурсів було б дуже радо сприйнято три роки тому, наразі ж це обговорюється у розрізі свободи слова

Анастасія Багаліка: Зараз люди на це реагують в настільки різному спектрі емоцій і ставлення до санкцій, що я дивуюся як з цим будуть працювати соціологи і як з цієї «каші» щось виловити. Є ті, хто підтримує санкції, є ті, хто наполягає, що це порушення прав людини. Як нам зрозуміти, куди нас рухає це рішення? Чи варто це розуміти просто тут і зараз?

Андрій Заблоцький: Ні. Просто тут і зараз ми не зможемо зробити висновок. На якусь довгострокову перспективу — це стрес. І цей стрес доволі корисний для українського суспільства. Дуже багато людей залучено до соцмереж, які підпадають під санкції цим указом. Цей стрес дуже корисний, бо коли суспільство через нього проходить, воно дорослішає, напрацьовує новітні практики, нові статті суспільного договору. Це дуже корисно в довготерміновій перспективі. Навіть обговорення в соціальних мережах дозволу чи заборони підіймає більш глибинні питання про свободу слова в час війни і ціннісну рамку.

Анастасія Багаліка: Вчора мені надзвичайно сподобався пост журналіста і блогера Євгена Іхельзона: «Думал выступить против блокировки российских ресурсов, потом почитал демократов и младореформаторов и решил промолчать. В Китае блокируют Фейсбук, Инстаграм и все сервисы Гугла, я сейчас в Китае и вам пишу, например. Пробиваю великий китайский фаерволл. Кому надо, тот обрящет. Кому не надо, не будет интересоваться. Тем самым число украинских пользователей в российских соцсетях сократится, и это хорошо. А забанить до конца ещё ничего и никому не удавалось. Что прекрасно, ВК и ОК и Яндекс не смогут зарабатывать на рекламе в Украине, ни копейки врагу». Мені здається остання фраза тут найважливіша, і заробітки російських сервісів в Україні суттєво впадуть, але цього російські ресурси поки не визнають.

Андрій Заблоцький: Рішення РНБО, яке підписав президент, — просто санкційний список. Перші пункти в цьому санкційному списку: блокування рахунків, заборона на вивід капіталу і блокування транзакцій, а також заборона на передачу технологій. Заробітки компаній, зазначених в списку, падають до нуля. Юридично рахунки цих компаній в Україні будуть заблоковані, як і можливість виведення українських коштів на територію Росії або в інші банки. Заробіток зазначених компаній вже впав до нуля з вчорашнього дня.

Анастасія Багаліка: Це юридично, але є ще розміщення реклами з України на цих ресурсах, яке теж стане невигідним.

Андрій Заблоцький: Останні роки з Яндексом та іншими ресурсами ми співпрацювали в доволі легальному полі: сплачували на території України в гривні, все відбувалося через рахунки цих компаній. А тут якраз відбувається повне блокування, і якщо комусь потрібно буде розміщувати рекламу та надавати можливість заробітку цим компаніям в Україні, це вже якісь дуже складні дії.

З викликами ХХІ століття ми боремося засобами ХХ століття

Анастасія Багаліка: Але чи потрібно буде? Цю рекламу не зможуть побачити.

Андрій Заблоцький: Якщо повернутися до посту Іхельзона, тут є дуже важлива річ, бо в Китаї цей фаєрвол був вибудуваний не стільки технологічно, скільки цензурою. Є внутрішні побоювання використання заборонених ресурсів, є внутрішнє обмеження кожного користувача Інтернету. Якщо йому потрібно, він це зробить, але буде трошки нервувати.

Дуже багато свідомих українців дуже давно не використовують Вконтакте та Яндекс з тих самих міркувань, які зазначені в рішенні РНБО, бо це порушує безпеку. Ті громадяни, які не розуміли цього, можливо, зараз вироблять механізми внутрішньої цензури.

Андрій Куликов: Але питання не лише в тому, щоб усунути. А чим замістити?

Андрій Заблоцький: Наразі функціонал мереж, які підпадають під санкції, дублюється. Так, він менш якісний в певних сервісах. Очевидно, без сервісу карт Яндекс буде складніше, бо карти Гугл не так розвинені як карти Яндекс (принаймні, стосовно Києва). Я сподіваюся, Гугл зможе надолужити втрачене за рахунок переходу на Гугл карти.

Я дуже сподіваюся, що заборона 1С дасть дуже позитивний та динамічний поштовх новим формам бухгалтерського обліку в Україні. Не тільки з точки зору програмних продуктів, а й з точки зору ставлення до бухгалтерського обліку. 1С де-факто задавала стандарт бухгалтерського обліку, який є абсолютним спадком Радянського Союзу, втручанням держави в дії бізнесу.

Якщо зараз український бізнес скористається тим, що стандарти 1С ми втрачаємо (використання продуктів 1С не заборонено, але ця компанія під санкціями), якщо він згуртується, вибере і просуватиме новий стандарт з набагато меншим втручанням держави в дії бізнесу, це дуже позитивний крок.

rh.jpg

За підтримки //
За підтримки

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.