Слухати

Україну на конференції «Eurochild» у Брюсселі представили діти-переселенці

17-річний Євгеній Суглобов та 13-річна Ангеліна Касьянова відвідали Брюссель. Одна з висловлених дітьми ідей: «Люди, які діють, мають почати говорити. А ті, що говорять, мають почати робити»

Говоримо з Антоніною Сліпченко, головою благодійного Фонду Святителя Миколая, а також дітьми, які і відвідали Брюссель — Ангеліною Касьяновою та Євгенієм Суглобовим. Хоч вони і не були учасниками робочої групи, проте їм вдалося розповісти свої історії та долучитись до дискусії.

Андрій Куликов: Чому фонд Святителя Миколая вирішив брати участь у конференції?

Антоніна Сліпченко: До цієї події ми готувались півтора року, приклали багато зусиль, щоб українська делегація була включена до складу учасників конференції. Ця конференція була організована організацією Eurochild (Єврочайлд), яка має мандат від європейських установ на формування і впровадження загальноєвропейської політики у сфері захисту прав дітей. Тому було важливо, щоб і Україна мала можливість взяти активну участь, привезти активних дітей, які б висловили позицію, поділились досвідом з питань захисту та порушення прав дітей-мігрантів.

Андрій Куликов: Я у повідомленні про форум читав, що діти з різних країн мають висловити своє бачення розвитку Європи. Ангеліно, яке у вас бачення?

Ангеліна Касьянова: Зараз Європа, Україна сильно розвиваються. Було вислухано багато ідей, деякі подавали і ми. Наприклад, у нашої групи була ідея, що навчання через Інтернет сьогодні дуже важливе. Це вигідно, не так дорого, цікаво.

dsc03169.jpg

Євгеній Суглобов, Антоніна Сліпченко, Ангеліна Касьянова // «Громадське радіо»
Євгеній Суглобов, Антоніна Сліпченко, Ангеліна Касьянова
«Громадське радіо»

Євгеній Суглобов: Одна з ідей звучить дещо афористично: що люди, які діють, мають почати говорити, а ті, що говорять, мають почати робити. Відчувається нестача інформації від тих, хто діє. Їх діяння часто залишаються поза межами інформаційного простору. А люди, які говорять, часто не роблять більш нічого.

Сергій Стуканов: Як ви потрапили до цієї програми?

Ангеліна Касьянова: У мене цікава історія. Я приїхала з Донецька, але два роки живу в Києві. Моїй мамі розповіли, що є можливість поїхати до Брюсселю. Коли ми приїхали до фонду Святителя Миколая, нам розповіли, що їдемо на конференцію Єврочайлд. У нас була співбесіда про рівень англійської мови і те, хто ми такі. І вийшло так, що ми з Євгеном поїхали на конференцію.

Євгеній Суглобов: Моя мама працює у волонтерському центрі на Фролівській 9/11 і я беру участь у фонді «Свої серед друзів». Я з Луганська. Дізнався про фонд Святителя Миколая, був запрошений на відбір. Вирішили, що мене потрібно відіслати.

Андрій Куликов: Якщо з англійською мовою зрозуміло, то як оцінити громадянську позицію?

Антоніна Сліпченко: Нам було важливо, щоб людина мала позицію і ставлення до подій в Україні, щоб вони могли дати оцінку подіям, що відбулися у їх житті, донести свій досвід до спільноти. Співбесіда відбувалась англійською мовою. Діти готувались, підготували доповіді. Євгеній та Ангеліна виступили та змусили почути, що відбувається в Україні з правами дітей.

Сергій Стуканов: Що ви розповідали у Брюсселі стосовно свого досвіду?

Ангеліна Касьянова: Я розповіла свою історію. Як змінила 6-7 місць проживання — пропонувати великих ідей не можу, бо це важко. Але ми багато розповіли про статистику загиблих, поранених дітей на сьогодні. Ми вважаємо, що дітям зараз важливий мир.

Євгеній Суглобов: Хоч ми і не входили до основної робочої групи, це не заважало нам вступити до дискусії. Ми висловили свою думку, розповіли про наш досвід, свої персональні історії. Ми подали статистичні дані про порушення прав дітей в Україні, внутрішніх мігрантів в цілому. На нас звернули увагу, а після доповіді до нас підійшли представники Словаччини.

Андрій Куликов: Антоніно, навіщо вам це, адже і в Україні у вас багато справ?

Антоніна Сліпченко: Я вважаю, що своїй країні завдячую освітою. Я фахівець з міжнародного права. На жаль, моя звичайна діяльність на сьогодні не дозволяє повноцінно реалізувати знання, які я здобула. Тому я вирішила, що в цьому можу бути корисною державі. Для цього маю достатньо знань та досвіду. Тому ми будемо рухатись далі в цьому напрямку.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.