Слухати

«Громадське радіо» / Скачати зображення

УПЦ МП вже давно належать чимало пам'яток національного значення, — Олександр Саган

21 лютого 2016 - 14:54 250
Facebook Twitter Google+
Говоримо з релігієзнавцем, колишнім керівником Держкомрелігії Олександром Саганом про передання храму Малої (Теплої) Софії у користування УПЦ Київського патріархату

В студії працюють Ольга Веснянка та Едуард Лозовий.

Едуард Лозовий: Храм Малої (Теплої) Софії передали у користування УПЦ Київського патріархату. Так вирішило Міністерство культури, виконуючи доручення прем’єр-міністра. Чи є на це вже реакції? Існує думка, «Софія Київська» була територією недоторканною, нерозподіленою між патріархатами, і це може загострити конфлікт.

Олександр Саган: «Софія Київська» уже має передані храми, в тому числі і Московському патріархату. Це Кирилівська церква, яка є частиною заповідника «Софія Київська». З 2001 року там навіть створений монастир. Києво-Печерська Лавра — це дуже значний пам’ятник архітектури, але він вже більше 20 років як переданий Московському патріархату. Є багато питань щодо збереження цих пам’яток.

В даному випадку ми говоримо, що до складу «Софії Київської» входить Кирилівська церква, що передана Московському патріархату, Андріївська церква, що передана Автокефальній церкві. Логічно, що одна із церков заповідника передана Київському патріархату.

На сьогодні вона має найвищий ступінь довіри. 40% людей декларують приналежність до Київського патріархату, і лише 20% до Московського патріархату.

З 1993 року Київський патріархат просить Малу Софію. В 2010 році була спроба МП забрати і Велику Софію. В 2011 році йшлося про передачу. Тоді втрутилася громадськість. Передача Великої Софії завдасть шкоди пам’ятці.

У Малій Софії немає фресок, мозаїк. Це будівля 19 століття.

Ольга Веснянка: Вам не здається, що йде політизація і нагнітання протистояння?

Олександр Саган: Зрозуміло, що якщо включати політичний аспект, то воно може так виглядати. Кожна церква намагається отримати для себе преференції.

Едуард Лозовий: Що відбувається зараз в православному діалозі?

Олександр Саган: Порозуміння немає, але наша перспектива — це помісна церква. Без цього наша незалежність є умовною.

Ще 20 років тому говорили, що якщо 20% наших релігійних організацій буде керуватися з закордону — наша незалежність буде умовною. А у нас значно більше, ніж 20%. Ми маємо відкритий канал духовного та ідеологічного впливу на людей. Ідея «Новоросії» ще з 2006 року культивується тут в УПЦ МП. Ці сепаратистські прояви підготовані саме цією організацією.

Едуард Лозовий: Але ж там є проукраїнське крило.

Олександр Саган: Воно дуже слабке і несміливе. Воно себе майже не проявляє. Після заборони української мови в богослужінні, проукраїнське крило дуже слабко зреагувало. Навіть чукчі мають право на богослужіння своєю мовою.

Ольга Веснянка: Ви раніше були чиновником, і зрозуміло, що ви на боці Київського патріархату. Як ви оцінюєте на те, що в школи приходять священики з розмовами, а в класі є діти кримських татар або іудеїв.

Олександр Саган: У мене досвід роботи лише 5 років. Мене на прийняла система, і я її не прийняв.

Коли я був чиновником, я керувався лише інтересами держави.

Викладання будь-яких курсів пов’язаних з релігією — це велике питання. Я вважаю, що мають бути релігієзнавчі курси.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.