Слухати

Уряд має зберегти культурологічні видання, — журналісти

23 грудня 2016 - 11:29 85
Facebook Twitter Google+
Правозахисник Сергій Мокренюк і головний редактор «Кримської світлиці» Віктор Мержвинський доводять, що держава не повинна скорочувати штат низки державних видань

Під Кабінетом Міністрів пройшла акція протесту на захист журналістів, які працюють у державних ЗМІ.

Правозахисник Сергій Мокренюк та головний редактор видання «Кримська світлиця» Віктор Мержвинський розповідають про долю державних видань в Україні.

Ірина Сампан: Що вас змусило вийти під Кабмін? Розкажіть про акцію.

Віктор Мержвинський: Є дві причини, які вивели людей під Кабмін. Перша причина — це невиконання тих нормативно-правових актів, які видав сам Кабмін. У травні було видано розпорядження, згідно з яким мусила бути підвищена заробітна платня всім працівникам-журналістам, які прирівнюються, згідно із законом, до державних службовців. Але постанова Кабміну виконується лише в Кабміні, а на журналістів нашого державного підприємства вона, на жаль, не поширюється.

Друга причина — це неналежне фінансування культурницької сфери, діяльності наших культурницьких видань. Зараз це лише 50%-ва запланована база, яка аж ніяк не влаштовує державне підприємство. Цих коштів, виділених державою, вистачить на видання наших журналів і газет лише до червня.    

Ірина Сампан: Я знаю, що уже була реакція з боку влади, до вас вийшов міністр культури і пообіцяв вам розмову. Якими були ці переговори?

Віктор Мержвинський: Розумієте, річ у тім, що важко вірити тим обіцянкам, які ми чуємо від представників Кабміну. Відбулася зустріч нашого генерального директора із Нищуком, який пообіцяв для «Кримської світлиці» ще у серпні виділити приміщення та необхідну техніку для функціонування нашої газети, яка переїхала з Криму до Києва. Але до цього часу газета існує лише силами державного підприємства.

Директор дав вказівку, щоб з різних редакцій була зібрана необхідна техніка. Крім того, відділ кадрів перемістили в інше приміщення, яке не відповідає всім вимогам. Саме в такому режимі ми працюємо і, не дивлячись на всі перепони, всі ці нездійсненні обіцянки, ми все одно продовжуємо свою роботу, тому що розуміємо, що працюємо, можливо, не стільки для влади, скільки для зовсім іншої місії.

Ірина Сампан: Про яку аудиторію ми говоримо?

Віктор Мержвинський: Коли «Кримська світлиця» повернулася в Україну, на материковій території у неї було всього лише 18 підписників, а в Криму вона мала 800. Сьогодні ми бачимо збільшення кількості наших підписників: станом на початок листопада нас було під 100, наступного року ми розраховуємо, що матимемо вже 500-600 підписників.

Кирило Лукеренко: Чесно кажучи, з першого погляду сайт «Кримської світлиці» здається не найкращим за якістю.

Віктор Мержвинський: На превеликий жаль, з «Кримською світлицею» є певні нюанси і проблеми. Якщо ввести у пошукову систему назву «Кримська світлиця», вони одразу видадуть сторінку «Кримської світлиці», яка сьогодні паралельно працює в Криму, тому що та редакція, яка залишилася в Криму, відмовилася переїжджати на материк.

Кирило Лукеренко: Тобто «Кримська світлиця», яку фінансує український уряд, яка працює в Києві, не має власного сайту?

Віктор Мержвинський: Ми створили сайт, але уряд не виділяє кошти. Взагалі у державному підприємстві не передбачені кошти на ведення медійних сторінок.

Кирило Лукеренко: Але ж насправді сайт дешевший, ніж газета. Можливо, є сенс вам виходити на сайт?   

Віктор Мержвинський: Ми це розуміємо, і паралельно з цим сайт у нас все ж таки працює. Наш новий сайт «svitlytsia.in.ua» ми запустили у жовтні. Але клонування сторінок і сайтів іде не на користь «Кримської світлиці». Сайт, який ми відкрили у жовтні вже оновленої газети «Кримська світлиця», є значно якіснішим, але, не дивлячись на це, він все одно сьогодні, у зв’язку з об’єктивними причинами, знаходиться у пошуковику на більш нижчих позиціях.

Також у нас виникає багато питань стосовно фінансування видання «Кримська світлиця» на окупованій території. Ми знаємо, що низка журналістів постраждала лише за одну статтю, яка з’являлася в мережах, але сьогодні сайт на окупованій території працює дуже дивно і відверто називає окупантами нинішню «кримську владу».     

Ірина Сампан: Наскільки процес роздержавлення відрегульований у правовому аспекті, що з цими працівниками і журналістами?

Сергій Мокренюк: Я пішов на ту акції, тому що, по-перше, видання, які видаються цим державним підприємствам, — це суто фахові видання культурологічного спрямування. Для кримчан «Кримська світлиця» сьогодні реально є єдиним засобом масової інформації, який пише саме про український Крим і кримчан-українців, іншого не існує. На жаль, інші видання, які пишуть про Крим, не зовсім адекватно висвітлюють ситуацію в Криму.   

Ірина Сампан: Я знаю, що Євген Нищук свого часу виступав проти «Кримської світлиці» і взагалі національного газетно-журнального виробництва. Сьогодні у вас з ним буде зустріч, про що ви будете говорити?  

Сергій Мокренюк: Насправді позиція міністра вчора була абсолютно конструктивною і адекватною. Він сказав, що не знав про цю ситуацію, але погодився спілкуватися.

Кирило Лукеренко: Крім «Кримської світлиці», про які видання ще буде йти мова?

Сергій Мокренюк: Про всі видання, які належать до національного газетно-журнального виробництва. 

Найбільша проблема в тому, що 70 штатних одиниць, за новим бюджетом, який на 40% менший, ніж той, що був у 2012 році при Януковичі, необхідно скоротити мінімум на 20 працівників, щоб дотриматися вимог законодавства щодо мінімальної оплати заробітної плати журналістам.

Якщо Міністерство культури вважає, що треба скоротити 20 працівників, то хай вони назвуть, які саме видання треба скоротити: «Пам’ятки України», «Український театр», «Українську культуру» чи «Кримську світлицю». Нехай вони визначаються, навіщо перекладати відповідальність на іншу особу?   

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.