Слухати

Уряд не хоче підвищення ціни на газ, — аналітик «DiXi group»

10 жовтня 2017 - 12:30 92
Facebook Twitter Google+
Через можливе зростання ціни на газ кількість українців, які отримують субсидії, може зрости до 90%. Наскільки виправданий цей крок? Спілкуємось з аналітиком «DiXi group» Денисом Назаренком

denys_nazarenko_2.jpg

Денис Назаренко // Громадське радіо
Денис Назаренко
Громадське радіо

Згідно розрахунків Міністерства енергетики та вугільної промисловості, відповідно до чинної методики, ціну на газ треба підвищити на 17,6%. Через це кількість субсидіантів в Україні може зрости до 90%. У студії Громадського радіо Денис Назаренко, аналітик «DiXi group», організації, що здійснює дослідження та консультації у сфері енергетики.

Любомир Ференс: Кількість субсидіантів збільшиться через те, що газ може подорожчати на 18%?

Денис Назаренко: Поки що жодних конкретних рішень не було прийнято, але говорять. У цьому є ефект від таких заяв. У той час, як ми про це говоримо, по дуже багатьох каналах проходять перемовини щодо того, чи варто підвищувати ціну на газ протягом цього опалювального сезону. Зрозуміло, що Уряд України і Міністерство енергетики не хочуть, щоб це рішення було прийнято, але у нас є певні зобов’язання.

Любомир Ференс: Не хочуть, щоб було прийнято, тому що буде незадоволеність мас?  

Денис Назаренко: Так, звичайно, саме з цих міркувань. Вони кажуть, що підвищення є економічно обґрунтованим. Цей крок вважають правильним наші зовнішні донори, перш за все – Міжнародний валютний фонд та інші, в тому числі внутрішні громадські організації. В експертному середовищі давно існує внутрішній консенсус про те, що давно час вирівнювати ціни. У той же час ми розуміємо, наскільки це важко зробити, в тому числі, з електоральних позицій, оскільки ми знаємо, що вибори не за горами, і втратити можна набагато більше, ніж отримати, якщо до влади прийдуть ті сили, які не хочуть жодних реформ. 

Любомир Ференс: У Міністерстві енергетики та вугільної промисловості говорять, що внаслідок можливого підвищення ціни на газ у Тернопільській області кількість домогосподарств, що отримують субсидію очікувано підвищиться з 89% до 96%. Що це означає, що говорять ці цифри?

Денис Назаренко: По-перше, я думаю, що це такі цифри в екстремумі. Субсидія рахується від усіх витрат на комунальні послуги, якщо вони перевищують 15% від загального доходу домогосподарства. Звичайно, що субсидія не компенсує повної вартості комунальних послуг, вона покликана прокомпенсувати ту частину, яка необхідна для того, щоб людина не відчувала надзвичайного дискомфорту. Станом на зараз, отримувачами таких субсидій є, приблизно, по інформації Мінсоцполітики, – 60% домогосподарств в Україні. Мені здається трішки неочевидним, як підвищення ціни газу на ті самі 15-20% зможуть радикально, на половину, збільшити кількість людей, для кого будуть критичні платежі за комунальні послуги. Тому я б достатньо скептично ставився до таких цифр. Звичайно, що наслідки будуть, але це вже робота Уряду, щоб кількість субсидіантів була обґрунтованою. Є надзвичайно велика маса журналістських розслідувань, які доводять, що недоліки в системі надання субсидій спричиняють те, що отримують її далеко не ті люди, для кого вони першочергово призначались. Тому тут треба дивитися, як зробити верифікацію цих субсидій, як її нарешті перевести від того формату, в якому вона зараз існує, щоб спустити гроші саме до конкретних людей, щоб вони отримували живі гроші, і могли, в тому числі, направити їх згодом на засоби по енергоефективності, наприклад. Варто на це зважати, аніж шукати шляхи як би можна було уникнути цих необхідних кроків.

Анастасія Багаліка: Коли ми будемо мати якісь цифри по регіонах, щоб бачити, хто, де і як платить за газ?

Денис Назаренко: Дані по субсидіантах доволі повні, і розпорядником цієї інформації є Мінсоцполітики. У той же час, коли ми кажемо про ціну на газ, яка є фіксованою, то мова іде про ту саму Постанову № 187. Вона встановлює дуже конкретну ціну на газ для побутових споживачів, і зараз Міністерством розробляється нова редакція цієї постанови по покладанню спеціальних обов’язків з тим, щоб поширити дію цієї регульованої, нижчої, ніж ринкова ціни на компанії та підприємства, які роблять тепло. Так само ведуться дуже напружені переговори між Міністерством і, наприклад, Секретаріатом енергетичного співтовариства, який допомагає нам проводити європейські реформи по енергетиці. Остаточно немає впевненості, як буде виглядати цей ринок наступного року, вірніше, чи буде ринок відкриватися. Ми розуміємо, що низька ціна заважає будь-якій конкуренції. Наша мета – це конкурентний ринок газу, і, опосередковано, конкурентний ринок теплопостачання. Але штучно занижена ціна, яка регулюється в інтересах найменш захищених верств населення, не дозволяє цьому сегменту бути привабливим для нових інвестицій, для незалежних приватних компаній, які б могли зайти, і зробити конкуренцію Облгазам, і опосередковано Нафтогазу. Саме на створення такого конкурентного ринку направлені всі реформи, які так сильно адвокатують міжнародні донори і громадські експерти, але поки що цей процес іде надзвичайно повільно, перш за все, в силу певних політичних причин.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі. 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.