Слухати

«Громадське радіо» / Скачати зображення

Успішний бізнес своїми руками: історія переселенки

07 лютого 2016 - 15:24 1415
Facebook Twitter Google+
Про те, як створити новий сімейний бізнес на новому місці розказує Тетяна Ткаченко, котра створила гастрономічний проект «Гурманьяки»

В студії працюють Ірина Славінська та Едуард Лозовий.

Ірина Славінська: Нагадайте вашу історію. Як ви перетворилися на творчиню гастрономічних принад у Києві?

Татьяна Ткаченко: Я приехала из Луганска. Я там не занималась едой и ее производством. Мне хотелось этим заниматься давно, но я понимала, что это не будет там востребовано.

Ірина Славінська: Тобто це була розвага?

Тетяна Ткаченко: Да. Когда я приехала в Киев, я нашла проект, который мне помог со стартом. Он был готов брать людей, которые хотят творить. Это был проект «Местная еда», который доставляет «счастье» в ящичках домой. Мы с ними сдружились. Проект «Гурманьяки» создавался под них.

Первые сто баночек лимонного курда пошли в проект «Местная еда». Было много хороших отзывов. Спасибо тем, кто тогда откликнулся.

Ірина Славінська: Як це розвивається зараз? Ми з Едуардом полюємо на історії, коли складну життєву ситуацію вдається використати на користь.

Тетяна Ткаченко: Ми начинали с того, что у нас было с собой. А уезжали мы как на две недели. Сейчас наше «путешествие» длится уже полтора года.

Мы начинали со своих денег, а сейчас получили уже два гранта. Нам помог фонд «Відродження» и мы совсем недавно получили грант, который сейчас осваиваем. Сейчас уже проще, профессиональнее и перспективней.

Едуард Лозовий: Це стане бізнесом, що принесе вам прибуток і дасть можливість розвиватися за свої гроші?

Тетяна Ткаченко: Пока это больше удовольствие, но мы идем к полноценному бизнесу.

Едуард Лозовий: А як вам ведеться бізнес? Є податкова, контролюючі органи, немає зв’язків.

Тетяна Ткаченко: С регистрацией проблем не было. А то, что нет блата, так может это и лучше. Нет обязательств, нет конфликтов интересов, нет мыслей о том, кто что подумает.

Ірина Славінська: Бізнес переселенців часто створює місця для інших переселенців. Вам це вдається?

Тетяна Ткаченко: Мы пока не создаем рабочие места в силу того, что у мы пока маленькие. Но мы объединяемся и помогаем друг другу. Гранты мы получили вдвоем с коллегой луганчанкой, которая тоже занимается гастрономическим проектом.

Ірина Славінська: Наскільки характерною є ситуація, коли проекти переселенців співпрацюють?

Тетяна Ткаченко: Нам очень помогают гражданские организации. Я много училась в «Центрі зайнятості Вільних людей».  Нам очень помогла «Крымская диаспора».

Ірина Славінська: Який головний урок ви винесли за той час, поки ви в Києві?

Тетяна Ткаченко: Если вы думаете, что сможете — вы сможете. Если вы думаете, что нет — вы тоже правы.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.