Слухати

В містах України намагаються запровадити кодекс етичної поведінки для депутатів

02 лютого 2017 - 13:02 194
Facebook Twitter Google+
Півроку тому розпочався проект, згідно якому було запропоновано депутатам місцевих органів влади розробити і затвердити кодекси етичної поведінки

Зараз такі кодекси діють для посадових осіб, які працюють у міністерствах, відомствах та виконавчих органах місцевих органів влади.

Про це ми поговоримо з експерткою центру Ейдос Дарією Слизьконіс, яка є однією з ініціаторів проекту.

Наталя Соколенко: Розкажіть, як відреагували депутати на вашу ініціативу, коли ви звернулись до мерів і депутатів з пропозицією ввести кодекс етики для них?

Дарія Слизьконіс: Для нас було несподіваним те, що всі міські голови, до яких ми звернулися, сказали, що їм подобається ця ідея. Та, коли ми звернулись до депутатів, то відчули деякий супротив, вони не розуміли, для чого це робить, пропонували щось допрацювати чи змінить.

Крім того, кодекс етики має бути підтриманий громадою. Тому ми звернулися до суспільства із запитанням, що вони хотіли би бачити в цьому кодексі, і зрозуміли, що наш погляд дещо відрізняється від суспільної думки.

Наталя Соколенко: На чому базується ваш погляд. Чи є у світі подібні кодекси етики для депутатів?

Дарія Слизьконіс: Ми спиралися на рекомендації міжнародних організацій, і не брали точково країни. Звичайно, подібні рекомендації є, зокрема, рекомендації Ради Європи, які існують дуже давно, про те, що місцеві органи самоврядування можуть затвердити кодекс етики.

Наталя Соколенко: Чи є санкції за порушення кодексів етики, наприклад, в Парижі чи Лондоні?

Дарія Слизьконіс: Є відмінність того, як сприймають це питання у Франції і в Україні. Наші люди вважають, що санкції — це кримінальна відповідальність, звільнення, складання мандату тощо. Наше суспільство не готове слідкувати за політичною відповідальністю самих політиків, яких вони обирають. Кодекс етики має бути наріжним каменем, щоб депутат знав, як себе потрібно поводити.

Має бути етична комісія, яка буде слідкувати за цим і потім доносити до громадянина, чи правильно поводить себе депутат, чи відстоює депутат інтереси громади, чи ні.

Наталя Соколенко: Хто має входити в таку комісію? І як до створення такої комісії поставилися депутати?

Дарія Слизьконіс: Ми пропонуємо, щоб членами комісії були депутати і громадяни. І тут почалася дискусія, тому що такий склад комісії депутатів налякав. Тому що вони почали говорити про те, навіщо їм така комісія, коли є комісія регламентна, яка слідкує за конфліктом інтересів. Але туди входять тільки депутати. І вони зрозуміли, що при створенні етичної комісії їхні колеги вже не будуть їх прикривати, і їхні кейси про виділення незаконної ділянки або укладання якихось незаконних угод можуть бути донесені до інших інстанцій, які слідкують в Україні за такими порушеннями.

Дмитро Тузов: Яка все ж таки буде відповідальність, якщо комісія опублікує дані, що поведінка депутата не відповідає етичному кодексу? Виключно політична? Це просто ймовірність того, що виборці наступний раз вже не підтримують такого депутата?

Дарія Слизьконіс: Так, ми ж маємо виховувати виборців. Адже в нашого суспільства коротка пам’ять, на виборах ми знову наступаємо на ті самі граблі. Нам здається, що, якщо виховувати суспільство, нагадувати весь час, що цей депутат поводився неетично, коли створював якісь корупційні ризики, тоді, можливо, суспільство теж буде більш відповідально до цього ставитись.

Наталя Соколенко: Цей проект існує півроку, але поки що тільки одна міська рада спромоглася розробити і ухвалити кодекс етичної поведінки для своїх же депутатів. І це Менська міська рада на Чернігівщині.

І з нами на зв’язку заступник міського голови міста Мена Інна Скляр. Пані Інно, скажіть, як вам вдалося затвердити кодекс етичної поведінки? І чи були голоси, які виступали проти впровадження кодексу і етичної комісії?

Інна Скляр: Голосів проти під час голосування в нас не було. Мер взагалі був натхненником прийняття такого кодексу, адже вважає, що чим більше ти береш на себе відповідальність, тим більше тобі довіряють люди. Заперечення були в тому плані, що це буде черговий регуляторний акт. Тому потрібно було роз’яснювати, що це не черговий акт для галочки, а той акт, який врегульовує питання, які не врегульовує законодавство.

Наталя Соколенко: Чи передбачено у вас створення комісії, яка буде розглядати випадки порушення кодексу етичної поведінки? Чи увійдуть в ці комісії громадські активісти?

Інна Скляр: Так, це питання передбачено, ми дійшли думки, що 50% цієї комісії мають складати громадські активісти. Ми запрошуємо до участі всіх. Але на жаль, навалу заяв поки що немає від громадських активістів, та ми висвітлили цю інформацію на сайті, чекаємо.

 

 

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.