Слухати

«Громадське радіо» / Скачати зображення

Від дострокових виборів більше шкоди, ніж від нинішнього парламенту, – експерт

17 березня 2016 - 10:44
FacebookTwitterGoogle+
Аналітик Марія Золкіна коментує урядову кризу в Україні, дострокові вибори на Донбасі та позбавлення громадянства за терористичну діяльність у Франції

Разом з аналітиком фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Марією Золкіною говоримо про можливість та доцільність дострокових виборів до парламенту, роботу антикорупційних органів, а також тиск Франції та Німеччини на рішення про вибори на Донбасі. Не оминули увагою і зміни до Конституції Франції у відповідь на нові реалії після нещодавніх терористичних атак в Парижі.  

Тетяна Трощинська: Чи відбудуться все-таки вибори до парламенту?

Марія Золкіна: Сподіваюсь, вибори відбудуться не так скоро, як зараз озвучують. Скоріш за все, Верховна Рада до чергових виборів в нинішньому складі не проіснує. Ситуація надто нестабільна, гравці не можуть домовитись між собою, тому зараз дострокові вибори принесуть більше ризиків для стабільності в Україні, ніж збереження нинішнього складу Верховної Ради.

Домовлятися в новій композиції парламенту буде складніше: там будуть нові гравці, нові бізнес-інтереси, нові схеми. Зараз же фракції домовляються, всі мають більш-менш усталені позиції, розуміють інтереси одне одного. Найбільш вірогідний варіант нової коаліції – це БПП, «Народний фронт» та Радикальна партія.

У разі передвиборчої кампанії та процесу формування нового уряду пройде певний час, і тоді не буде жодних реформ і виконання зобов’язань перед іноземними партнерами, особливо щодо ЗВТ.

Тетяна Трощинська: Чи існують реформи, які навіть у новій конфігурації парламенту продовжать впроваджувати?

Марія Золкіна: Такою політикою є створення інституційної бази для боротьби з корупцією, на яку існує найбільший запит з боку суспільства. Принаймні, на інституційному та законодавчому рівнях ми виконали вимоги зарубіжних партнерів. У НАБУ, наприклад, є шанс стати першою владною інституцією, що користуватиметься довірою суспільства. Важливо, щоб цей шанс не було змарновано.

Ще одна реформа – питання відкритості бюджетів та публічності фінансів, там зроблено багато, хоча суспільство відчує результат в середньостроковій перспектива. Мені здається, що вже неможливо зробити десять кроків назад і скасувати ці реформи.

Реформи не можуть давати результат одразу, особливо коли вони скеровані на системні зміни, тому я не розумію претензії до того ж НАБУ, яке працює лише два місяці. Зважаючи на низький рівень підготовки прокуратури до резонансних судових справ, сподіваюсь, що справи, які веде спеціалізована антикорупційна прокуратура, виглядатимуть достойно у суді.

Тетяна Трощинська: Чи посилився тиск на Україну у зв’язку з можливими виборами на Донбасі?

Марія Золкіна: Тиск очікувано посилився. Позитив у тому, що вперше українська дипломатія виглядає принципово у висловленні вимог, без виконання яких ми не можемо говорити про вибори на Донбасі. Але остаточного рішення щодо цього немає, посилюється тиск з боку Німеччини та Франції.

ЄС зацікавлений у відсутності гарячої фази конфлікту, навіть коли лунають вибухи. Повна відсутність перемир’я для них не є абсолютом. В самому ЄС є інші питання, що викликають більшу увагу. За таких умов Захід готовий хоча би частково заплющити очі на недемократичні вибори на Донбасі. Від нас будуть вимагати хоча би формального ухвалення закону, що описуватиме технічне проведення виборів на Донбасі.

Василь Шандро: У Франції будуть позбавляти громадянства за тероризм. Чи можна це використат як козир проти виборів на Донбасі?

Марія Золкіна: Так, думаю, це можливо. Поправки до Конституції Франції є комплексними, вони включають не лише позбавлення громадянства. По суті, це реакція на нові реалії у Франції. Поправки включають два моменти: зміна порядку і полегшення впровадження надзвичайного стану при терористичній атаці та реакція на участь громадян у терористичній діяльності – засудження та позбавлення громадянства.

У Франції така ініціатива з’явилась через три місяці після терактів, в Україні ми вже два роки живемо в умовах війни, і у нас досі немає комплексного плану дій, врегулювання правових аспектів, навіть називаємо це все «АТО» . Зараз багато явищ знаходяться у позаправовій зоні.

У нас були пропозиції позбавляти громадянства за вчинення ряду злочинів, в тому числі за посягання на конституційний лад. Але поряд з тим постає питання, якими будуть наслідки, чи правомірно людина буде засуджена. Якщо немає довіри до судів, можуть виникнути підозри у несправедливому рішенні суддів та претензії до якості їх рішень.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.