Слухати

Відбувається єднання нас всіх, треба відкрити серця один одному, — співачка

02 лютого 2016 - 19:53 234
Facebook Twitter Google+
Якщо така ситуація відбулося в нашій країні, це для чогось було потрібно. Можливо, для того, щоб ми когось зустріли, щось змінили в житті, що раніше змінити не наважувалися, — Катерина Низькопоклонна

Спілкуємося з переселенкою з окупованого Донецька, співачкою Катериною Низькопоклонною. В ефір програми «Ранкова хвиля» відбулася прем’єра її нової пісні, присвяченої Сходу України «Мій Схід».

index_3_0.jpg

Катерина Низькопоклонна / «Громадське радіо»
Катерина Низькопоклонна
«Громадське радіо»

Наталя Соколенко: Вчора ввечері відбулася презентація вашої нової пісні. Як вона називається?

Катерина Низькопоклонна: Так, все вірно. Пісня називається „Мій Схід”. Ми вирішили зробити для цієї пісні презентацію. Це спосіб сказати „дякую” всім тим людям, які були зі мною на цьому новому шляху і в моєму новому житті в Києві. Я вважаю, що це моє нове життя і воно не гірше за те, що було у мене раніше в Донецьку. Тому я всім їм дякую.  

Наталя Соколенко: За що саме ви дякуєте?

Катерина Низькопоклонна: За підтримку, за те, що вони були поряд, коли я робила свої перші кроки, за співчуття і розуміння. Це є дуже важливим, коли ти щось починаєш.

Наталя Соколенко: Коли ви виїхали з Донецька?

Катерина Низькопоклонна: В серпні 2014 року і після того не поверталася туди, але була на Сході в Слов’янську та Святогорську.

Наталя Соколенко: А чому ви не повертаєтеся, не наважуєтеся?

Катерина Низькопоклонна: Я не хочу ставити під загрозу своїх батьків. Моє обличчя тут видно і я не хочу, щоб це призвело до якихось проблем.

Євген Павлюковський: Ваші батьки знаходяться на окупованих територіях і ви тут без родини?

Катерина Низькопоклонна: Так. З Донецька виїхало багато моїх друзів, але батьки лишилися там. Там знаходиться їхній дім.

Євген Павлюковський: Чи важко було тут починати творчий шлях?

Катерина Низькопоклонна: Це було досить важко. Коли я приїхала в столицю, я зрозуміла, що тут я нікого не знаю. Як на мене, то це є основна проблем, з якою стикаються переселенці. Для мене це було основним завданням: познайомитися, налагодити стосунки з людьми і за цим ланцюжком вже до чогось йти далі.

Вечір, на якому я презентувала пісню, був для мене особливий. Я зрозуміла, що багатьох знаю і можу до них звернутися, це для мене дуже важливо.

Наталя Соколенко: Що надає вам сили? У вас є якась своя методика?

Катерина Низькопоклонна: Життя мінливе, воно не стоїть на місці. Якщо така ситуація відбулося в нашій країні, це для чогось було потрібно. Можливо, для того, щоб ми когось зустріли, щось змінили в житті, що раніше змінити не наважувалися.

Я сама себе надихаю і змушую йти вперед. Коли ти пояснюєш собі деякі речі, то самостійно приходиш до розуміння багатьох речей.

Перед презентацією пісні я дуже нервувала. Все відбувалося в невеликому приміщенні для друзів. Для мене це було дуже відповідально. Коли почався концерт, на другій пісні я зрозуміла, що відбувається велике об’єднання нас всіх і треба просто відкривати наші серця один одному.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.