Слухати

Відкладення українського питання в МВФ зумовить тиск на курс гривні, — Вишлінський

20 березня 2017 - 12:45 110
Facebook Twitter Google+ Vkontakte
Міжнародний валютний фонд зняв питання України з порядку денного. Чому, і що це означає?

dsc04869.jpg

Гліб Вишлінський // Громадське радіо
Гліб Вишлінський
Громадське радіо

У студії Громадського радіо — виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

Ірина Славінська: Міністерство фінансів України заявило, що це рішення МВФ може бути пов’язане з транспортною блокадою. Наскільки це релевантне пояснення?

Гліб Вишлінський: Пояснення виглядає таким, яке відповідає дійсності. Було також повідомлення від постійного представника МВФ в Україні Жерома Ваше, де йшлося про те, що є необхідність оцінити вплив останніх подій на програму.

Ірина Славінська: Що мало вирішуватися на засіданні, з порядку денного якого зняли Україну? Чого ми недоотримаємо?

Гліб Вишлінський: Ми недоотримаємо 3 речі. Перша річ — це рішення МВФ про успішне продовження програми, яке означає, що з українським урядом, українською економічною політикою і українськими реформами все в порядку. Друга річ — це 1 млрд. доларів чергового траншу, що на сьогодні не є критично важливим, але є дуже важливим для наступних двох років, коли в нас серйозно зростуть виплати за зовнішнім боргом. За ці 3 роки ми маємо заплатити близько 16 млрд. доларів за зовнішнім боргом. А найбільшу частку ми маємо заплатити у виборчому 2019 році. Третя річ — це розблокування фінансування від інших донорів.

Це хороший приклад того, як якісь прості рішення призводять до досить неочікуваних результатів для людей, які підтримують прості рішення.

Коли почалася неофіційна блокада пунктів перетину на лінії розмежування, дуже багато людей сказали: «Ой, класно. Ми не торгуватимемо на крові. Ми припинимо контрабандні потоки. Ми не дамо Ахметову заробляти на наших тарифах».

Ірина Славінська: В цьому ж і полягала аргументація блокадників.

Гліб Вишлінський: Формально, аргументація блокадників полягала у вимозі визволення полонених. Який зв’язок між визволенням полонених і цією блокадою — інше питання. Насправді, багато людей поставилися до цього дуже просто — а що, раніше не можна було так просто взяти і перекрити? Зараз ми бачимо, якою є ціна цього рішення. Те, що було пораховано Нацбанком до рішення РНБО щодо запровадження офіційної блокади, це втрата 1,3% зростання ВВП в цьому році. Згідно з попередніми прогнозами, ВВП в цьому році мало зрости з 2,5% до 3%. Завдяки цьому рішенню ми втрачаємо половину. Причому я в даному випадку кажу про неофіційну блокаду. Те, що почалось після цього, було легітимізацію того стану, який пройшов через так звану націоналізацію українських підприємств, які належать українському приватному підприємцю Рінату Ахметову.

Андрій Куликов: Хто насправді втрачає? Ми з вами щось втрачаємо через цей мільярд?

Гліб Вишлінський: Найбільш видимим для громадян буде тиск на курс гривні.

Ми знаємо про ці дивні схеми, коли підприємства, що розташовувалися на непідконтрольній території, були зареєстровані на території України і через українські банки отримували гроші за свою продукцію. Дуже важливою частиною цих схем було те, що валюта від продажу товарів на експорт йшла в Україну. Зараз для цього не найгірший момент. Ціни на метал є одними з найвищих за останні роки. Тобто те, що залишається працювати в країні, буде приносити більше валютних надходжень. Також у нас хороший врожай. Це означає, що миттєвої девальвації не буде. Я, як громадянин, що має власні грошові надходження, очікував на посилення гривні в квітні-травні. Але блокада внесла у це свої корективи. Тобто найбільш помітним ефектом буде тиск на курс гривні. Також слід очікувати на вплив на економіку загалом.

Ірина Славінська: Який зв’язок між блокадою і курсом гривні?

Гліб Вишлінський: В України є 2 головних джерела надходжень валютної виручки — продаж металу і продаж продукції сільського господарства, особливо зернових. Для того, щоб ми отримували гроші від продажу металу, мають бути виконані кілька умов. По-перше, щоб в нинішній реальності ми отримували повні надходження. Ті підприємства, які знаходяться на непідконтрольних територіях, мають працювати і експортувати. Тобто якщо вони працюють і експортують через Україну на зовнішні ринки, ми отримуємо валютні надходження. По-друге, найбільші активи холдингу «Метінвест» Ріната Ахметова знаходяться на контрольованій території. Це 2 підприємства в Маріуполі — «Азовсталь» і Комбінат ім. Ілліча, а також авдіївський коксохім.

Ірина Славінська: Тоді до чого ж тут блокада?

Гліб Вишлінський: Цей промисловий кластер почав будуватися ще в часи Російської імперії. В діаметрі 300 км. є поклади залізної руди і вугілля. Також там є порти. Все це розвивалося. Фактично ця металургія нас витягувала в часи найгіршої економічної політики. В основі цього лежить історична конкурентна спроможність — ми все маємо поруч. Зараз, крім виробництва на тих підприємствах, які роблять кінцеву продукцію, ми втрачаємо дуже багато ланцюжків.

Під час загострення ситуації біля Авдіївки постійно говорили про лінію електропередач, яку весь час перебивають. А чому її перебивають? Тому що електроенергія до Авдіївки подається з неконтрольованої території. А вугілля на цю теплову електростанцію, яка знаходиться на непідконтрольній території, постачають з шахт Ахметова в Дніпропетровській області. Тобто все це будувалось не з огляду на те, що Гіркін з Путіним почнуть робити на Донбасі.

Андрій Куликов: Як на мене, то дуже розумні люди планували весь Радянський Союз і дії після його розпаду, котрі вони передбачали. Вони передбачали розпад. Зокрема це і передача Криму до складу України, і побудова економічних зв’язків.

Гліб Вишлінський: Ви праві в тому сенсі, що проблему з авдіївським коксохімом можна було вирішити за ці 2 роки, побудувавши лінію, яка з’єднуватиме це місто і це підприємство з джерелом електропостачання на контрольованій території.

Андрій Куликов: У повідомленні про перенесення засідання ради директорів МВФ щодо українського питання сказано, що потрібно обрахувати збитки, які спричинили перенесення засідання. За якою методикою і скільки це може тривати?

Гліб Вишлінський: Якщо ми говоримо про оптимістичний сценарій, це підріже крила зростанню, яке ми очікували цього року. Песимістичний сценарій передбачає погіршення в окремих сферах. Тут ми маємо згадати Адама Сміта з його сподіваннями на невидиму руку ринку. Якщо ця невидима рука спрацює, можна очікувати на те, що частини цих виробничих ланцюжків переналаштуються і зможуть в окремих випадках купувати сировину і експортувати некінцеву продукцію або кооперуватися з іншими виробниками. Особливість холдингу Ахметова в тому, що, незважаючи на те, якими способами і за які гроші, він все-таки купував ці підприємства. Тобто це було зроблено, на відміну від імперії Коломойського. У Ахметова все було вертикально інтегровано. Тобто всі елементи від видобування до продажу за кордон були в одному ланцюжку. Я думаю, зараз йому доведеться кооперуватися з конкурентами. І від того, наскільки їм вдасться зберегти обсяги виробництва, залежатиме дуже багато, зокрема для людей, які мешкають в Маріуполі. Якщо підприємства вироблятимуть менше, зарплати у цих людей будуть скорочуватися.

Якщо Ви виявили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.